Головна » Російська агресія » Чи можна не виконувати договір через війну?
Російська агресія Юридичні консультації

Чи можна не виконувати договір через війну?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email
Бойові дії поставили на паузу виконання зобов’язань за договорами. Війна не припиняється, а зобов’язання залишаються. От і виникає питання: що ж з цим робити? Чи можна, наприклад, не платити за поставлений товар через війну? Чи не виконувати інші зобов’язання? Війна — це ж форс-мажор! Що ж, давайте розбиратися.

Усім відомий термін — форс-мажор або обставини непереборної сили. Нагадаємо: до форс-мажору, зокрема, належать ворожі атаки, блокади, військові дії, оголошена війна, введення комендантської години, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами держорганів влади (ч. 2 ст. 14Закону про ТПП).

Тобто так, війна — це форс-мажор. Проте слід розуміти, як він працює, у чому його суть.

Як працює форс-мажор?

Тут є кілька важливих моментів.

1. Факт настання будь-якого форс-мажору не означає, що ви можете не виконувати зобов’язань.

Запам’ятайте:

обставини непереборної сили (форс-мажор) звільняє виключно від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором

Про це говорить ч. 2 ст. 218 ГКУ.

Тобто, наприклад, у вас у договорі визначено, що за несвоєчасне постачання товару застосовується штраф у розмірі 20 % його вартості. У цьому випадку постачальник все одно зобов’язаний поставити товар (хоча і із запізненням), однак штраф він має право не сплачувати.

Однак зверніть увагу: форс-мажор не врятує і від 3 % річних та інфляційних (ч. 2 ст. 625 ЦКУ), які може вимагати кредитор, якщо ви прострочите ту чи іншу оплату (тобто несвоєчасно виконаєте грошове зобов’язання). Про це каже судова практика (див., постанови ВСУ від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16 та ВС від 20.06.2018 № 913/869/14).

Ще один нюанс у цьому контексті. Часто у договорі між платниками ПДВ закладають пункт про те, що оплата здійснюється поетапно: 80 % сплачується, наприклад, одразу, а інші 20 % — протягом певного строку після реєстрації податкової накладної. Зараз податкові накладні не реєструються, а податковий кредит можна поставити на підставі первинки (див. статтю «ПДВ: усі новації з початку війни» цього номера). Але формально виходить, що договірна умова не виконана. Тож ця оплата просто зависне. Зауважимо: форс-мажор тут грати роль не буде, оскільки це не відповідальність, а спосіб виконання зобов’язання з оплати товару. Хоча по факту за мирних часів такі умови договорів є своєрідним покаранням та способом гарантування податкового кредиту для покупця.

Так от, у цьому випадку для отримання інших 20 % треба змінювати ці умови договору за домовленістю сторін. Як варіант — через додаткову угоду або, наприклад, обмін листами.

Хоча бувають випадки, коли недоплата у розмірі 20 % сформульована як штраф. Тут зауважимо, що штраф — це радше психологічний тиск на постачальника, оскільки, судова практика на сьогодні не дозволяє стягувати договірні штрафи за нереєстрацію ПН (див., наприклад, постанову ВС від 11.11.2019 у справі № 911/2808/18).

Якщо ж сторони домовилися про можливість стягнення збитків у разі не реєстрації податкової накладної, то стягувати тут нічого, адже збитків як таких не буде (ще раз звертаємо увагу, що податковий кредит можна збільшити на підставі первинки).

2. Форс-мажор має перешкоджати виконанню ваших зобов’язань за договором. Тобто важливо, щоби між форс-мажорними обставинами та конкретним невиконанням умов договору був причинно-наслідковий зв’язок. Наприклад, через ведення комендантської години автотранспорт без спеціальних перепусток у певних регіонах пересуватися не може. Постачальник перевозить товар власним транспортом, перепустки не має, тому вчасно доставити товар неможливо. Або склад, з якого мав відвантажуватися товар знищено через обстріл і також доставка неможлива.

Але якщо, наприклад, йдеться про виконання певних робіт у строки, які вкладаються у встановлену комендантську годину і виконуються у регіоні, який не піддається та не піддавався обстрілам, то військовий стан тут не допоможе. Правила щодо форс-мажору працювати не будуть.

3. Потрібно звернути увагу на умови конкретних договорів. Якщо узагальнити, то може бути дві ситуації:

а) у договорі є положення щодо форс-мажору;

б) у договорі про форс-мажор взагалі не згадується.

У свою чергу положення у договорі щодо форс-мажору можуть бути різними і на них треба обов’язково зважати! Бо діє правило обов’язковості його положень для сторін (ст. 629 ЦКУ). Зокрема, є випадки, коли у договорі просто згадується про те, що сторони звільняються від відповідальності у разі настання такого типу обставин. Однак часто зазначаються особливі умови для застосування форс-мажору. Наприклад, вказано, що сторона, яка через форс-мажор не може виконати свої зобов’язання за договором, має повідомити іншу сторону про це протягом певного строку. Причому способи такого повідомлення можуть прописуватися найрізноманітніші — від листів на електронну пошту, повідомлень телефоном або через месенджери до листів у письмовій формі, які мають бути відправлені звичайною поштою з повідомленням про вручення. Також іноді договір закріплює, що у разі настання форс-мажору необхідно не лише попередити контрагента, а й надати йому сертифікат з Торгово-промислової палати (ТПП).

Часто умови договору щодо форс-мажору виконати у сьогоднішніх умовах практично неможливо: чи то через строки для повідомлення (строку замало для повідомлення), чи то через те, що необхідно одразу надати сертифікат з ТПП. Нагадаємо: що з початку війни ТПП України на певний час взагалі призупинила видання індивідуальних сертифікатів. Однак на сайті вона опублікувала листа, яким було затверджено, що воєнний стан, введений в Україні через військову агресію РФ є форс-мажорною обставиною. Підтвердивши при цьому надзвичайність та невідворотність цієї події. Однак тут не усе так просто (про це ми ще скажемо пізніше).

Та, на жаль,

формально, якщо сторони не дотрималися визначених у договорі умов, то можна втратити можливість посилатися на форс-мажор

А отже і захиститися цим від договірної відповідальності. Такі висновки підтверджуються судовою практикою (див. постанову ВС від 26.05.2020 у справі № 918/289/19).

Якщо ж у договорі взагалі не згадується про форс-мажор, то для захисту від відповідальності можна користуватися загальними нормами з ЦКУ та ГКУ. Зокрема, від відповідальності звільняється особа, яка доведе, що порушення умов договору з її боку сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦКУ). Тобто виконати обов’язок йому завадили надзвичайні та невідворотні обставини (ч. 2 ст. 218 ГКУ).

4. Пам’ятайте також про те, що війна-війною, а обставинами непереборної сили, які можуть нею спричинятися і виникати зараз, не вважаються, зокрема (п. 3.2 Регламенту ТПП України):

— зростання офіційного та комерційного курсів інвалюти;

— порушення зобов’язань контрагентами порушника (наприклад, ви не змогли поставити товар через те, що ваш постачальник його не зміг довезти через військові дії);

— відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів;

— відсутність у боржника необхідних коштів (хоча форс-мажором може бути потрапляння тієї чи іншої грошової операції під обмеження, визначені у постанові НБУ від 24.02.2022 № 18).

Як доводити форс-мажор?

За загальним правилом обставини непереборної сили (форс-мажор) доводять за допомогою сертифікату з ТПП, який отримується за зверненням кожної конкретної юрособи чи ФОП, і навіть громадянина. Саме він підтверджує найважливіші моменти для звільнення від відповідальності, зокрема, за договором (п. 6.9 Регламенту ТПП України):

1) надзвичайність обставин (тобто жодна із сторін не може на них вплинути);

2) непередбачуваність обставин (означає, що на момент укладення договору, перед терміном виконання умов договору або до настання обов’язку сторони про нього не знали та знати не могли). Тут скажемо, що якщо договір укладається в умовах воєнного стану, то посилатися, наприклад, на наявність комендантської години як на форс-мажор вже буде недоречно;

3) невідворотність (непереборність) обставин;

4) причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та неможливістю виконання умов договору (тобто зобов’язання).

Однак, як ми казали вище, ТПП України, для того, щоб спростити життя усім нам — видала спеціальний лист

Його можна просто роздрукувати та використовувати для підтвердження того, що війна з РФ дійсно є форс-мажором*.

* Див. за посиланням: ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022?fbclid=IwAR3TWUPjT99p7e6YvuxAvAuzWRYIolVGbswkHPZkHTL_nhZemdnQJGI6Lh0

Але, суворо кажучи, цей універсальний лист підтверджує тільки перші три пункти з нашого списку. Бо там зазначено, що ТПП України підтверджує, що обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для госпусб’єктів. Однак те, що саме військовий стан перешкоджав виконати зобов’язання таким чином, як це передбачено у договорі, все-таки доведеться доводити.

Тут звертаємо увагу: те, що ТПП України підтвердила, що воєнний стан є форс-мажором не захистить вас на сто відсотків від суперечок у суді. Кредитор може не погодитися з тим, що саме воєнний стан перешкодив вам у виконанні умов договору.

Якщо ж доведеться звертатися до суду, то боржнику потрібно буде доводити чотири пункти, про які ми сказали вище (тобто те, що зазвичай підтверджує індивідуальний сертифікат ТПП України). При цьому думаємо, що універсальний лист ТПП України допоможе довести перші три пункти (надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність подій). Хоча свого часу Верховний Суд зазначав, що сертифікат ТПП України не має для суду наперед визначеної сили (постанова ВС від 27.01.2022 у справі № 826/9302/17). Тобто все одно заново досліджуються усі обставини конкретної ситуації, конкретного зобов’язання. І тут не можна сказати, що має бути якийсь універсальний документ щодо доведення причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, візьмемо ситуацію з обов’язком доставити товар, що виник до війни але виконувати його довелося вже після початку бойових дій за наявності комендатської години. У цьому випадку нам допоможуть:

— умови договору про доставку;

— рішення військової адміністрації про введення комендантської години та умови пересування у цей проміжок часу;

— документ, що підтверджує місцезнаходження складу (це може бути, наприклад, довідка, складена підприємством самостійно, копія форми № 20-ОПП, витяг із Реєстру платників єдиного податку, де зазначено склад у якості місця провадження господарської діяльності, документи, що підтверджують право власності на складське приміщення тощо).

Це можуть бути також, наприклад, шляхові листи або аналог цього документа (якщо ви такі складаєте).

А що буде з договором надалі?

Знову ж таки, як ми сказали вище, форс-мажор звільняє від санкцій (штрафів та пені), але не від виконання самого обов’язку. Тож виникає запитання: а що далі буде з договором?

Все, звісно, залежить від ситуації. Перше, що потрібно зробити — знову ж таки подивитися у договір. Там можуть бути такі варіанти:

1. Виконання умов договору. Так, іноді у пунктах щодо форс-мажору зазначається, що у разі виникнення такої ситуації виконання обов’язків за договором (поставка товару, перерахування оплат, надання послуг тощо) має відбутися протягом певного строку після закінчення дії цього форс-мажору.

2. Припинення договору у односторонньому порядку. Бувають ситуації, коли договір закріплює право припинення договору у односторонньому порядку у разі, якщо форс-мажор триває понад певний строк (два місяці, пів року, рік і таке інше).

Якщо ж подібних умов не має, то виконати зобов’язання все одно потрібно. Хоча після закінчення дії форс-мажору кредитору вже може і не потрібне буде те виконання (окрім, напевно, обов’язку із перерахування коштів). Якщо виникне ситуація з втратою інтересу, то договір може бути припинено через неможливість його виконання (ч. 2 ст. 205 ГКУ) чи за згодою сторін. Або ж може відбутися прощення боргу. Хоча це, на нашу думку, найменш сприятливий для боржника варіант (ст. 605 ЦКУ). Оскільки якщо ми говоримо, наприклад, про обов’язок перерахувати грощі, то ця сума потрапить у дохід контрагента-боржника (якщо, звісно, він існуватиме на час прощення…☹).


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

X