Головна » Бухгалтеру » Консультації » Відображення лікарняних в Об’єднаному звіті та додатках (Д1 та 4ДФ)
Консультації

Відображення лікарняних в Об’єднаному звіті та додатках (Д1 та 4ДФ)

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Д1

Загальне

У загальному випадку суми лікарняних (як оплата перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і допомога по тимчасовій непрацездатності від ФСС) знаходять своє відображення в додатках Д1 і 4ДФ Податкового розрахунку, а також у самому Податковому розрахунку. Зауважте: на відміну від відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, в Д5 відображення лікарняних не передбачено.

Перед тим як перейти безпосередньо до правил відображення лікарняних у Д1 Податкового розрахунку, згадаємо правила нарахування ЄСВ на суми лікарняних.

ЄСВ

Лікарняні не належать до фонду оплати праці (пп. 3.2 і 3.3 Інструкції № 5*). Але суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів фондів соціального страхування, й оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця включаються до бази нарахування ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ**).

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена Державним комітетом статистики України від 13.01.2004 № 5.

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Звичайні роботодавці сплачують ЄСВ із суми лікарняних, нарахованих:

— працівникам з інвалідністю, — за ставкою 8,41 %;

— іншим працівникам, — за ставкою 22 %.

Для нарахування лікарняних і сплати з них ЄСВ передбачено особливий порядок.

Нараховують усю суму лікарняних у місяці призначення виплат комісією із соцстрахування, але з розбиттям за місяцями.

Для цілей порівняння з МЗП виплати за період непрацездатності відносимо до місяців, за які вони нараховані. Якщо з урахуванням суми лікарняних фактична база нарахування ЄСВ (зарплата + лікарняні) виявилася нижчою за «мінімалку», виконуємо вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП.

Важливо! Якщо лікарняний перехідний або запізнілий, тобто не оплачений у місяці початку хвороби, то в такому місяці (початку хвороби) ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ, розраховану щодо такого працівника. Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не застосовуємо.

Після нарахування лікарняних для цілей порівняння з «мінімалкою» відносимо їх до місяців, за які вони нараховані.

Якщо після такого розподілу лікарняних у місяці, за який вони нараховані, загальний дохід є меншим за мінімальну зарплату, що діяла в такому місяці, розраховуємо додаткову базу ЄСВ за такими місяцями та нараховуємо на неї ЄСВ (див. лист ДФСУ від 14.02.2015 № 4979/7/99-99-17-03-01-17).

Також сума лікарняних у загальній сумі бази ЄСВ бере участь при порівнянні з максимальною базою внеску. Для цього лікарняні також розподіляємо за місяцями, за які вони нараховані.

Нараховуємо лікарняні в Д1

Загальні правила. Нагадаємо загальні правила відображення лікарняних у Д1.

1. Відображаємо їх у місяці нарахування в бухобліку.

2. Показуємо в окремих від інших виплат рядках. При цьому звичайний роботодавець за рядком із сумою лікарняних у графі 8 проставляє код категорії застрахованої особи:

— «29» — якщо непрацездатним був працівник, до бази нарахування якого застосовували ставку ЄСВ 22 %;

— «36» — за працівником з інвалідністю, ЄСВ — 8,41 %.

3. Показуємо з розбиттям за місяцями, на дні яких припадає період тимчасової непрацездатності та за які нараховано лікарняні. Місяць і рік, за який нараховані лікарняні, зазначаємо в графі 10.

Тобто якщо нараховуємо лікарняні, які припадають на декілька місяців, відображаємо їх у Д1 в окремих рядках за кожен місяць, за який вони нараховані.

Зверніть увагу: в Д1 не треба розподіляти лікарняні за джерелом фінансування (за рахунок роботодавця та за рахунок ФСС). Розподіляємо тільки за місяцями, за які вони нараховані.

Якщо маємо справу з внутрішнім сумісником, то і зарплату, і лікарняні, нараховані за основним місцем роботи та за сумісництвом, відображаємо в окремих рядках.

Додаткова база. Якщо при нарахуванні лікарняних фактична база ЄСВ виявляється меншою за мінімальну, тоді визначаємо додаткову базу внеску та нараховуємо на неї ЄСВ. При цьому показувати її в Д1 треба окремим рядком із відображенням у графі 9 КТН «13» (код для додаткової бази) так:

— додаткова база виникла за поточний місяць: у графі 8 фіксуємо «1» (звичайний зарплатний код), якщо, крім лікарняних, за поточний місяць є зарплатні виплати та «29» — якщо за поточний місяць нараховані тільки лікарняні;

— додаткова база виникла за минулий місяць: у графі 8 відображаємо « 29» (код для лікарняних), а в графі 10 — місяць, за який показуємо додаткову базу. При цьому не важливо, чи були, крім лікарняних, зарплатні нарахування в минулому місяці. Адже відповідно до п. 1 розд. IV Порядку № 4*** у місяці звітного кварталу за попередній звітний (податковий) період тип нарахувань «13» можна використати тільки під час нарахування сум лікарняних (декретних) за попередні місяці.

*** Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Розглянемо на прикладі.

Приклад 1. Чуйко Іван Дмитрович (основний, без інвалідності) хворів з 23.05.2022 по 06.06.2022. Лікарняні нараховано в червні 2022 року, у тому числі за 9 к. дн. травня — 1675,44 грн (ЄСВ — 368,60 грн), за 6 к. дн. червня — 1116,96 грн (ЄСВ — 245,73 грн). Сума зарплати за фактично відпрацьований час у травні — 4810,91грн (ЄСВ — 1058,40 грн), у червні — 5773,09 грн (ЄСВ — 1270,08 грн).

У травні при нарахуванні зарплати ЄСВ було нараховано на фактичну базу (вимога про сплату ЄСВ з МЗП не застосована). Лікарняні за дні хвороби травня нараховані в червні. При контролі розміру бази нарахування ЄСВ виявилося, що фактична база нарахування внеску за травень є меншою за мінімальну базу:

4810,91 (зарплата травня) + 1675,44 (лікарняні травня) = 6486,35 (грн).

Розрахуємо додаткову базу нарахування внеску за травень:

6500,00 – 6486,35 = 13,65 (грн).

Нарахуємо ЄСВ на додаткову базу:

13,65 х 22 % = 3,00 (грн).

Нараховані перехідні лікарняні за травень — червень і додаткову базу за травень відображаємо в Д1 за фактом їх нарахування — в червні (див. рис. 1).

img 1

Рис. 1. Перехідні лікарняні та додаткова база в Д1 за червень 2022 року

Замінюємо зарплату на лікарняні

Розглянемо поширену ситуацію, коли роботодавець нараховував працівнику зарплату за цілий місяць, а потім «виліз» лікарняний, дні хвороби якого припадають на кінець такого місяця. Треба міняти зарплату на лікарняні. Розглянемо цю ситуацію на прикладі.

Приклад 2. Пєдан Дмитро Іванович (основний працівник, без інвалідності) хворів з 28.03.2022 по 11.04.2022. Йому нараховано:

— у березні 2022 року як за повністю відпрацьований місяць — 6500,00 грн (ЄСВ — 1430,00 грн);

— у квітні 2022 року за відпрацьований час — 4333,33 грн (ЄСВ — 953,33 грн), лікарняні, у тому числі за 4 к. дн. березня — 744,64 грн (ЄСВ — 163,82 грн), за 11 к. дн. квітня — 2047,76 грн (ЄСВ — 450,51 грн). Визначено додаткову базу ЄСВ за квітень 118,91 грн (6500,00 – (4333,33 + 2047,76)). ЄСВ з додаткової бази квітня — 26,16 грн.

Крім цього, у квітні сторновано 1181,82 грн зарплати за березень 2022 року (ЄСВ — 260,00 грн). Оскільки при заміні зарплати березня на лікарняні фактична база ЄСВ за березень виявилася менша за мінімальну базу внеску, то визначено додаткову базу ЄСВ за березень (6500,00 – (6500,00 – 1181,82 + 744,64) = 437,18 грн). ЄСВ з додаткової бази за березень — 96,18 грн.

У такому випадку в Д1 за квітень 2022 року (місяць сторнування) окремими рядками зазначаємо:

— зарплату, помилково нараховану за дні тимчасової непрацездатності, і нарахований на неї ЄСВ зі знаком «мінус» (!). У графі 10 — березень 2022 року (місяць, за який було нараховано зарплату);

— лікарняні, нараховані замість відсторнованої зарплати (за загальними правилами);

— додаткову базу ЄСВ за березень, що виникла, і внесок з неї (у зв’язку із заміною зарплати на лікарняні). Її показуємо з лікарняним кодом «29» у графі 8 і типом нарахувань «13» у графі 9 (див. рис. 2).

img 2

Рис. 2. Міняємо зарплату на лікарняні

Неоплачуваний лікарняний

Показуємо в Д1. Трапляються випадки, коли працівник хворів, йому надано лікарняний (оформлений належним чином), але роботодавець такий лікарняний не оплачує.

До таких ситуацій належать, наприклад, лікарняні, в яких є позначка про алкогольне сп’яніння. Нагадаємо, що в разі відмови в оплаті лікарняного через алкогольне сп’яніння в Д1 його треба відображати за загальними правилами, але без сумових показників.

Не показуємо в Д1. Також є випадки, коли лікарняний розпочався та збігається з такими періодами:

— відпусткою без збереження зарплати. Дні лікарняного, які припадають на неоплачувану відпустку, не підлягають оплаті;

— військовою службою працівника-солдата. За ним роботодавець зберігає середній заробіток на період його служби;

— призупиненням дії трудового договору. Роботодавець розраховує суму лікарняних, яку має отримати працівник, та додає її до суми неотриманої зарплати за період призупинення дії трудового договору.

У таких перелічених випадках неоплачувані дні лікарняного в Д1 не відображаємо взагалі.

Лікарняні в Податковому розрахунку

Суми лікарняних. Зарплатні дані в розділі 1 Податкового розрахунку формуйте за квартал у розрізі місяців. При автоматизованому заповненні Об’єднаного звіту інформація зі сформованого Д1 за відповідні місяці звітного кварталу автоматично «сідає» в Податковий розрахунок.

Зупинимося окремо на лікарняних і проаналізуємо їх відображення в табличній частині Податкового розрахунку.

Поряд із тим, що в Д1 лікарняні нараховують з розбиттям за місяцями, на які вони припадають, у Податковому розрахунку їх відображають:

— у тому місяці кварталу, в якому вони були фактично здійснені в бухобліку, і в Д1;

— у загальній сумі доходу за цей місяць кварталу (разом із зарплатою) — у рядку 1, а для відображення бази нарахування ЄСВ у межах максимальної величини — у рядках 2 і 2.1;

— з розбиттям за джерелом фінансування. Податковий розрахунок містить окремі рядки для відображення суми оплати перших п’яти днів лікарняних за рахунок роботодавця (рядок 1.3) і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС (рядок 1.4).

Тому суму лікарняних у Податковому розрахунку треба розділити окремо на оплату п’яти днів за рахунок роботодавця та на допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС і показати у відведених для цих даних рядках.

Додаткова база з ЄСВ. Вона також має бути відображена в тому місяці, в якому фактично проведені нарахування ЄСВ з додаткової бази у Д1.

Її відображають у рядках 2.5 і 2 розділу I Податкового розрахунку. А ЄСВ на неї — у рядках 3.5 і 3.

А тепер від слів до справи — розглянемо на прикладі. Скористуємося умовами прикладу 2.

Припустимо, що сума лікарняних за перші п’ять днів хвороби з 28.03.2022 по 01.04.2022 (за рахунок роботодавця) становить 930,80 грн, а сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за 10 календарних днів з 02.04.2022 по 11.04.2022 — 1861,60 грн. Також припустимо, що в травні та червні 2022 року нарахована зарплата становила по 6500 грн (ЄСВ — по 1430 грн).

На рис. 3 розглянемо заповнення Податкового розрахунку за 2 квартал 2022 року за даними прикладу 2.

img 3

Рис. 3. Приклад відображення лікарняних у Податковому розрахунку

4ДФ

ПДФО, ВЗ

Для більшого розуміння питання відображення лікарняних у додатку 4ДФ Податкового розрахунку розпочнемо з їх оподаткування.

Для оподаткування лікарняні прирівнюються до зарплати. Їх оподатковуємо ПДФО та ВЗ в загальній сумі зарплати. І також враховуємо при визначенні граничного розміру доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу (п.п. 169.4.1 ПКУ).

Тобто нараховану суму лікарняних (у тому числі запізнілих і перехідних) включаємо до загальної суми зарплати того місяця, в якому проведено їх нарахування. Оподатковуємо ПДФО та ВЗ загальну суму таких доходів.

А ось при визначенні граничного розміру доходу для застосування ПСП суми лікарняних відносимо до відповідних місяців, ЗА які вони були нараховані. Якщо сума доходу за відповідний місяць перевищить граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, пільгу не застосовуємо. Якщо за минулий місяць ПСП була застосована, а при нарахуванні лікарняних за такий (минулий) місяць виявилося перевищення граничного доходу для її застосування, то робимо перерахунок ПДФО. Також перевірити правильність застосування ПСП і «підрівняти» ПДФО можна при річному перерахунку цього податку.

Виплата із запізненням

Правила відображення лікарняних у 4ДФ такі самі, як і для зарплати зі звичайною ознакою доходу в графі 6 — «101». Тобто в графі 3а розділу 1 додатка лікарняні показуємо в загальній сумі зарплати в тому місяці, в якому вони нараховані (без розбиття за місяцями, за які вони нараховані). Також у місяці утримання показуємо утримані ПДФО (графа 4а) та ВЗ (графа 5а).

Щодо відображення виплати лікарняних, то тут також діють зарплатні правила. Тобто якщо виплата лікарняних здійснюється в місяці, що йде за місяцем нарахування, то їх суму й суму сплачених ПДФО та ВЗ відображаємо в 4ДФ за місяць їх нарахування. Тоді зазвичай маємо рівність граф (графи 3а = 3, 4а = 4, 5а = 5).

Якщо ж місяць, що йде за місяцем нарахування лікарняних, минув, а виплата не проведена, то нарахування/виплату лікарняних і нарахування/сплату ПДФО та ВЗ відображаємо в 4ДФ за фактом. І тут уже рівності граф не буде (графи 3а ≠ 3, 4а ≠ 4, 5а ≠ 5).

Розглянемо на прикладі.

Приклад. Працівник Бєлік Іван Іванович (реєстраційний номер 3122554455) хворів з 28.03.2022 по 06.04.2022 (10 к. дн.). Лікарняні нараховано у квітні.

Сума зарплати працівника за квітень 2022 року — 6709,50 грн (ПДФО — 1207,71 грн, ВЗ — 100,64 грн).

Сума лікарняних за рахунок роботодавця — 1305,75 грн (ПДФО — 235,04 грн, ВЗ — 19,59 грн), за рахунок ФСС — 1305,75 грн (ПДФО — 235,04 грн, ВЗ — 19,59 грн). Загальна сума лікарняних — 2611,50 грн (ПДФО — 470,08 грн, ВЗ — 39,18 грн).

Зарплату виплачено своєчасно. Фінансування від ФСС отримано, та допомогу виплачено в червні.

4ДФ за квітень. У наведеній ситуації роботодавець своєчасно виплатив зарплату за квітень та оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. А ось допомога від ФСС була нарахована, але не виплачена ані у квітні, ані в травні (місяці, що йде за місяцем нарахування). Тож суму виплаченої допомоги й сплачені з неї ПДФО та ВЗ відображаємо за фактом. Приклад заповнення 4ДФ за квітень 2022 року див. на рис. 1.

img 1

Рис. 4. Додаток 4ДФ за квітень 2022 року: допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована, але не виплачена

Як бачите, графи 3, 4 і 5 щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та сплати ПДФО, ВЗ заповнюємо за фактом:

— графа 3 — включаємо виплачену суму зарплати та лікарняних за перші 5 днів (6709,50 + 1305,75 = 8015,25 грн);

— графа 4 — показуємо суму сплаченого ПДФО зі своєчасно виплаченої зарплати та лікарняних за перші 5 днів (1207,71 + 235,04 = 1442,75 грн);

— графа 5 — показуємо суму сплаченого ВЗ із своєчасно виплаченої зарплати та лікарняних за перші 5 днів (100,64 + 19,59 = 120,23 грн).

4ДФ за травень. У травні (місяці, що йде за місяцем нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності) фінансування від ФСС не отримано, і допомогу не виплачено.

Але обов’язок сплатити ПДФО та ВЗ із такої нарахованої допомоги роботодавець зобов’язаний протягом 30 календарних днів, що йдуть за місяцем нарахування доходу (п.п. 168.1.5 ПКУ).

Припустимо, що ПДФО (235,04 грн) та ВЗ (19,59 грн) з допомоги по тимчасовій непрацездатності було сплачено 27 травня. Факт сплати ПДФО та ВЗ у травні в граничні строки зазначаємо в графах 4 і 5 4ДФ за травень (див. рис. 2).

Припустимо, що в травні йому нараховано зарплату за повністю відпрацьований місяць у сумі 8586,20 грн (ПДФО — 1545,52 грн, ВЗ — 128,79 грн).

img 2

Рис. 5. Додаток 4ДФ за травень 2022 року: допомога по тимчасовій непрацездатності не виплачена, але ПДФО та ВЗ із неї сплачені раніше

Тут також графи 3, 4 і 5 заповнюємо за фактом:

— графа 3 — показуємо виплачену суму зарплати за травень (8586,20 грн);

— графа 4 — показуємо суму сплаченого ПДФО зі своєчасно виплаченої зарплати за травень і допомоги по тимчасовій непрацездатності (1545,52 + 235,04 = 1780,56 грн);

— графа 5 — показуємо суму сплаченого ВЗ зі своєчасно виплаченої зарплати за травень і допомоги по тимчасовій непрацездатності (128,79 + 19,59 = 148,38 грн).

4ДФ за червень. У червні на спецрахунок роботодавця надійшло фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФСС, і вона була виплачена працівникові.

При затримці фінансування допомоги більше ніж на місяць роботодавцю доводиться двічі сплачувати ПДФО та ВЗ (один раз із поточного рахунку, щоб не порушити строки сплати податків, а другий — зі спецрахунку). У такому разі виникає переплата з ПДФО та ВЗ, яка перекриється наступними сумами утриманих податку і збору. Таку переплату в 4ДФ, як правило, не відображаємо.

Отже, в 4ДФ за червень показуємо виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в загальній сумі виплати зарплати за цей місяць у графі 3. Припустимо, що сума зарплати за червень становить 8586,20 грн (ПДФО — 1545,52 грн, ВЗ — 128,79 грн) і виплачена вона своєчасно.

img 3

Рис. 6. Додаток 4ДФ за червень 2022 року: виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності

Як бачите, в графі 3 показуємо виплачені суму зарплати за червень і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (8586,20 + 1305,75 = 9891,95 грн).

У графах 4 і 5 фіксуємо суми сплачених із червневої зарплати ПДФО та ВЗ відповідно.

97 Переглядів

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Реклама

X