Головна » Бухгалтеру » Консультації » Блокування за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій
Консультації

Блокування за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Останнє півріччя відзначилось значним збільшенням кількості блокувань податкових накладних за п.1 критеріїв ризиковості операції.
 
Так, більше половини блокувань зараз відбувається саме з цієї причини: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг… відсутні в таблиці даних платника податку… як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій»
 
Платники податків скаржаться на блокування тих операцій, які не зупинялись раніше. При цьому подані таблиці у більшості випадків не беруться контролюючим органом до уваги та не враховуються.
 
Що ж трапилось з таблицею та ризиковістю операцій? 
Стали більше проводити ризикових операцій? Ні.
 

На збільшення блокування за п.1 вплинув цілий комплекс факторів:

 
1) Зміни ознак позитивної податкової історії (ППІ). Так, з лютого 2020 року нормами Постанови 1165 (далі – Постанова) суттєво звужено ознаки ППІ, що спричинило «викидання за борт» більшості платників, які раніше відповідали ознакам ППІ;
2) Внесення таблиці до критеріїв безумовної реєстрації. Набуття такого «виключного» статусу, коли ПН та РК з кодом, вказаним у прийнятій таблиці, можуть реєструватися навіть за умови ризиковості платника, значно підвищило вимоги до розгляду таблиць та збільшило і без того високу кількість відмов за будь-якої ознаки сумнівності діяльності платника.
3) Розширення переліку ризикових товарів. Так, з серпня 2019 року кількість ризикових товарів збільшилась на 98 позицій, що майже в 2,5 рази більше, ніж до вищевказаних змін. Так, до серпня 2019 р. перелік містив 64 коди, з 8 серпня 2019 р. – 106 кодів, з 03 лютого 2020 р. – 116 кодів, з 8 вересня 2020 р. – вже 149 кодів товарів.
Зазначені зміни нормативно-правових актів цілком логічно стали причиною збільшення блокувань у різних сферах діяльності. Звісно, прийняття таблиці мало б вирішити більшість проблем, але поки що процедура подання таблиці сама по собі є проблемою.
 
Нижче ми зібрали найчастіші питання, які турбують платників в частині процедури подання таблиці даних платника.
 

1. Чи можна подати таблицю наперед? Завчасно, коли ще немає блокування?

 
 За нормами постанови – можна. За практикою – ні. Тобто, подати платник може що завгодно. Але позитивно розглянута вона не буде. Враховуючи виключний статус таблиці та «зелене світло» на реєстрацію, розглядати таку можливість податківці готові лише в контексті вже здійсненої господарської операції.

2. Чи треба подавати пояснення до таблиці? 

 
Якщо подавати, то яке? Пояснення до таблиці є невід’ємною умовою для її якісного розгляду. Зміст пояснення повинен містити в собі обґрунтування процесу зміни кодів «вхідних» товарів» на код продукції чи послуги, що реалізуються. Тобто, по суті, прокоментувати зміст самої таблиці. Окрім пояснення, до таблиці додаються копії документів, які підтверджують зміст технологічного процесу та ресурсну спроможність підприємства на здійснення такої діяльності. Так, додатків має бути не один, а декілька, стільки, скільки потрібно, щоб дати наочне уявлення про ресурси підприємства.
 

3. Які документи повинні бути наданими до таблиці?

 
 Вважається, що таблиця з додатками – це свого роду технологічна карта, яка пояснює, як, чому і завдяки чому придбаний товар «А» перетворюється на реалізований товар «Б».
Тому радимо пояснити та підтвердити наявність трудових (штатний розпис, накази, договори субпідряду, договори ЦПХ тощо), матеріальних та технологічних ресурсів – люди, приміщення, обладнання, транспорт, земля тощо (договори оренди, купівлі продажу). Основні контракти з постачальниками та покупцями також будуть доречні. Якщо діяльність передбачає відповідні ліцензії та дозволи – також радимо додати.
До речі, статистичні звіти для сільгоспвиробників також будуть необхідним доказом здійснення відповідної діяльності (податківці фізично не мають доступу до цієї статистичної звітності, доки платник не надішле її як додаток).
 

4. На «виході» багато кодів, продукція різна за кодами, складом та ресурсами.

 
 В такому разі радимо подавати окремо таблиці на кожен код товару з відповідним поясненням та додатками. Це зменшить ризик відмови у прийнятті таблиці з усіма кодами з причини невідповідності за якимось одним сумнівним кодом.
 

5. Що впливає на прийняття таблиці? 

 
З практики можна виділити певний ряд факторів:
 наявні основні засоби (20-ОПП, додаток АМ (якщо подається), первинні документи на ОЗ);
– кадрова забезпеченість (оформлені люди в достатній кількості для виконання обсягу робіт);
– середня заробітна плата (впливає на загальну оцінку реальності підприємства);
– податкове навантаження з ПДВ у порівнянні з іншими підприємствами з аналогічною діяльністю (середньогалузеве навантаження);
– показники декларацій з ПДВ за останній рік ( від’ємне значення – фактор ризику. Якщо сформоване придбанням ОЗ – треба обґрунтувати в поясненнях).
– сума сплачених податків – як одна з ознак реальності підприємства.
 

6. Що саме писати в поясненнях? 

 
Основна мета пояснення – обґрунтувати реальність діяльності, заявленої в таблиці. Тому в довільній формі виписуємо, як саме побудовано виробництво на підприємстві, починаючі з основних факторів: де розташоване підприємство, які приміщення є в наявності (оренді), яке обладнання використовується, хто ключові постачальники сировини, яка саме сировина використовується, скільки людей працює, де зберігається та кому реалізується готова продукція. Додатково радимо зазначити позитивні моменти з п.5, які характеризують підприємство як стабільного та сумлінного платника податків. Зразок написання пояснення ми надавали у попередніх наших постах.
 
Враховуючи суб’єктивну оцінку кожного окремого звернення, зазначені поради не дають 100 відсотків позитивного результату розгляду таблиці. Але їх дотримання значно підвищує шанси на врахування таблиці. 
 

Перелік ризикових кодів

Наказом ДПС України №67 від 03.02.2020 р. було затверджено перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК критеріям ризиковості здійснення операцій. Він містив 116 кодів товарів.
 
Наказом ДПС України №479 від 08.09.2020 р. було внесено зміни до Наказу №67, а саме – значно розширено перелік кодів товарів, які відтепер вважатимуться «ризиковими». Нинішня редакція містить 149 кодів, які містять як раніше видалені податківцями, так і зовсім нові коди товарів, які раніше ніколи не вважалися ризиковими..
 
Так, до лав «ризикових» повернулися молоко, вершки та вершкове масло. Окрім цього, список доповнили нові позиції – молокопродукти (йогурти, кефіри, закваски, сироватки тощо) та сири.
 
Серед переліку «новеньких» – свіжі фрукти (0809), чай (0902), какао (1805), соки (2009), води (2202). Також повернулися до «ризикових» макаронні вироби, морозиво, корми для тварин.
 
З непродуктової групи до списку вперше потрапили засоби догляду за волоссям, сантехніка (ванни, душі, умивальники тощо), трикотаж, столові та кухонні вироби, музичні інструменти, каруселі, вироби для свят та багато іншого.
Повний перелік «оновлень» додаємо у вигляді таблиці
Зірочкою (*) помічено коди, які визначені ризиковими вперше з моменту заснування системи моніторингу.
 
Наказ діє з моменту його прийняття, тобто з 08 вересня 2020 року. Тож, слідкуймо за змінами – адже операції, що раніше реєструвались без проблем, наразі можуть бути зупинені за ознакою ризиковості.
 
 
 
 

Поділіться з друзями - підтримайте проект
Читати по темі:  Розмір доходу для «єдинників» І-ІІІ груп: погляд податківців

Наша розсилка

Події

жовтень, 2020

X