Чи зупиняється відлік строків давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету на період коли їх проведення неможливо?

З 2021 року для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету відлік строків давності зупиняється на період, коли їх проведення неможливо зокрема, якщо:   

1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;
2. контролюючому органу згідно із законом або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків;
3. контролюючим органом зупинено продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 ПКУ або МКУ;
4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку із складанням акта про неможливість проведення перевірки;
5. платником податків недопущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки;
6. платником податків оскаржено у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки;
7. платником податків здійснено адміністративне або судове оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання.

Нагадаємо, що статтею 102 Податкового кодексу України визначено строки давності та особливості їх застосування. Абзацом першим пункту 102.1 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39² ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.