Чи можна звільнити мобілізованого працівника за угодою сторін, тобто за п.1ст. 36 КЗпП (Кодекс законів про працю)?

Звільнення за угодою сторін – це окрема підстава припинення відносин між співробітником і роботодавцем, встановлено п.1ст. 36 КЗпП.
Найчастіше роботодавець вдається до даного варіанту в разі, якщо розлучитися з працівником необхідно швидко, без відпрацювання і без конфліктів.

Це не заборонено. Але ініціатива має виходити від мобілізованого працівника.

• Процедура припинення трудового договору за згодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням, а саме:
• Ініціатива припинити трудові відносини може надходити від будь-якої із сторін;
• Звільнення може відбутись у будь-який момент, про який погодились роботодавець та працівник, навіть в той же день, коли було повідомлено про намір однієї із сторін;
• Заяву про звільнення можна подати в будь-який момент, у тому числі і в день звільнення;
• Ні роботодавець, ні працівник не зобов’язані попереджати про свої наміри за два тижні;
• Звільнення може відбутися без відпрацювання, в термін менший, чим два тижні, і для цього працівнику не обов’язково мати поважну причину.

Відповідно до вищезазначеного звільнення за згодою сторін може відбутися без двотижневого відпрацювання працівника день у день, якщо про це домовлено сторонами.