Кадровий облік

Чи повинен ФОП вести військовий облік працівників?

Відповідно до п. 5 ст. 34 Закону №2232 та п. 15 Порядку №921 визначений обов’язок організовувати і безпосередньо вести персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, що в них працюють наступним юридичним особам:

  • державним органам;
  • підприємствам, установам та організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Всі зазначені юридичні особи мають відображати інформацію про військовий облік найманих працівників у розділі ІІ “Відомості про військовий облік” типової форми первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника”.

Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання) (п. 36 Порядку № 921).

Як бачимо, серед переліку відсутні підприємці, а це й зрозуміло, бо вони не є юридичними особами. Таким чином, ведення військового обліку фізособою-підприємцем не передбачено законодавством, допоки не буде внесено відповідних змін в нормативно-правові акти. 

Проте, Міноборони, керуючись ч. 5 ст. 34 Закону №2232 зазначає, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається в тому числі й на підприємців та інших самозайнятих осіб (лист Генштабу ЗСУ від. 27.09.2017 р. № 321/5989 та лист Міноборони від 13.11.2017 р. №321/7065).

Зазначимо, що накласти штраф на підприємця територіальні центри за неведення військового обліку, в т.ч. під час воєнного стану, не мають права, оскільки КЗпП не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийом на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат. Крім того, не передбачено й адміністративної відповідальності.

Тож, вести військовий облік підприємець може тільки добровільно, це не заборонено законодавством. Проте, після прийняття такого рішення підприємець має дотримувати вищезазначених нормативних актів, а відповідно з цим і нести адміністративну відповідальність у разі порушення, згідно з ст. 210-1 КпАП, які накладають територіальні центри (ст. 235 КУпАП).

Share
Опубліковано
Buhgalter

Recent Posts

Будівельні матеріали: міцний фундамент успішного бізнесу

  В сучасному світі, де конкуренція постійно зростає, важливо мати надійних партнерів та якісні матеріали.…

7 години ago

Алгоритм дій щодо примусового стягнення боргів від Мін’юсту

Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…

3 тижні ago

Нові правила мобілізації: головні засади нового закону

Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…

4 тижні ago

Чи треба проводити індексацію заробітної плати у квітні та травні 2024 року?

За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…

4 тижні ago

Як вийти на закордонний ринок за допомогою онлайн реклами

Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…

4 тижні ago

Заборгованість з єдиного внеску: ризики для працівника та роботодавця

Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…

4 тижні ago