ДФСУ про оподаткування спадщини

ДФСУ у листі від 21.02.2017 р. №2549/К/99-99-13-02-03-14 звертає увагу, що визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами ПКУ.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 14.1.213 ПКУ.

Щодо оподаткування спадщини, то  ст. 174 ПКУ встановлено декілька ставок для оподаткування, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Зокрема, за нульовою ставкою ПДФО оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Такими вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем — нерезидентом від спадкодавця — резидента, застосовується ставка податку 18%.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації. Проте це не стосується спадкоємців — нерезидентів (зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини) та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Податківці звертають увагу, що ПКУ не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від контролюючих органів документів, що підтверджують статус резидента України.

Проте нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, у тому числі документи для встановлення резидентського статусу.