Граничні строки розрахунків при наданні резединтом кредиту нерезедентові

 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Норми встановлені п. 1 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями, експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

При цьому термін «реекспорт (реекспорт товарів)» означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 4 розділу І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями» (далі – Положення № 2) визначено валютні операції, що належать до поточних валютних операцій, та операцій, пов’язаних із рухом капіталу (п. 5 розділу І Положення № 2).

Відповідно до п. п. 1п. 5 розділу І Положення № 2 до валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, належать, зокрема операції, пов’язані з наданням та отриманням резидентами позик і кредитів.

При цьому до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п.1 п. 4 розділу І Положення № 2, а саме:

• розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

До поточних неторговельних операцій належать операції, зазначені у підпунктах другому – двадцять першому п. 4 розділу І Положення № 2 (абзац другий п. п. 21 п. 4 розділу І Положення № 2).

Отже, оскільки операції з надання резидентами позик, кредитів, поворотної фінансової допомоги нерезидентам не є операціями з експорту та імпорту товарів – поточними торговельними операціями, то на такі операції не поширюються вимоги Закону № 2473 щодо дотримання граничних строків розрахунків.

При цьому слід зазначити, що особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) визначено розділом VІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями.

ДПС