ЛИСТ ДПА від 28.01.2010 р. N 806/6/23-4016/40

ЛИСТ

від 28.01.2010 р. N 806/6/23-4016/40

Державному комітету України з питань

регуляторної політики та підприємництва

ДПА України розглянула лист щодо визначення терміна “мерчандайзинг” у господарській діяльності підприємств, правомірності укладення угод, що передбачають витрати на мерчандайзинг, отримане з листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.12.2009 р. N 15041, і повідомляє наступне.

Згідно із Законом України від 04.12.90 р. N 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено виконання функцій з контролю за дотриманням платниками податків вимог податкового та валютного законодавства, порядку проведення готівкових розрахунків.

Відповідно до ст. 10 цього Закону на органи державної податкової служби покладено функцію з розгляду звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та надання відповідей на запити платника податків з дотриманням вимог, встановлених Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “та іншими законами України.

Разом з тим повідомляємо, що в загальному розумінні під терміном “мерчандайзинг” слід розуміти новий напрямок торгового маркетингу. Перш за все це викладка та розміщення товару в місці роздрібного продажу; забезпечення відповідного асортименту і достатньої кількості товару; організація локальної реклами (установлення на торговій точці спеціального фірмового обладнання (холодильники, дисплеї, стелажі, полиці і т. п.), конструкцій презентаційного характеру ( тумби, виставкові стійки, рекламні стенди, підставки під рекламні матеріали тощо), поліграфічної рекламної продукції (буклети, плакати, гірлянди, прапорці і т. п.), організація на місці продажу рекламних акцій у вигляді дегустацій, безкоштовної роздачі та ін ); аналіз показників продажів; рішення певних питань цінової політики про граничну торговельну надбавку; інструктаж продавців роздрібних магазинів щодо споживчих характеристик товару, методів мотивації споживачів і т. п.

Мерчандайзинг (англ. merchandising) – це частина процесу маркетингу, яка визначає методику продажу товару в магазині. Слово утворене від англійського merchandise – просувати на ринку.

У діючих нормативно-правових актах України визначення терміну “мерчандайзинг” відсутня.

При цьому в Класифікаторі професій ДК 003:2005, затвердженому наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. N 375, передбачений такий вид професійних назв робіт, як “мерчендайзер”.

Що стосується правомірності угод, що передбачають витрати на мерчандайзинг, то основними нормативно-правовими актами, що визначають види, вимоги, порядок укладення господарських договорів, є Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України.

Так, відповідно до статей 626 – 628 Цивільного кодексу України під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Що стосується укладення договорів з надання послуг, то статтею 901 глави 63 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Тобто суб’єкту господарювання при укладанні угод з надання послуг з мерчандайзингу слід керуватися в першу чергу вищевказаними нормативно-правовими актами.

Питання податкового обліку витрат платника податку, пов’язаних із просуванням на ринку товарів (робіт, послуг), наведено у листі ДПА України від 29.07.2008 р. N 15176/7/15-0217.