Державні гарантії та відносини пов’язані з відпустками працівників, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки» та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами держави.
Право на відпустки мають громадяни, котрі перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, а також особи, хто працює за трудовим договором у фізичної особи – підприємця.
Право на щорічну основну відпустку повної тривалості (тобто, не менше 24 календарних днів) у перший рік роботи виникає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.
Відпустка надається з таким розрахунком, щоби вона була використана, як правило, до закінчення робочого року, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Необхідно знати: громадяни, котрі працюють за договором цивільно-правового характеру (документ не є трудовим договором), права на відпустки не мають.
Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіка враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Як правило, у графіку не встановлюються конкретні дати початку й закінчення відпустки, а визначається лише місяць або орієнтовні дні.
Якщо ж у графіку вказано конкретні дати, працівник має право піти у відпустку в обумовлений термін без подання заяви. Законодавство про працю не вимагає подавати заяву, оскільки підставою для надання відпустки може бути сам графік.
Якщо роботодавець погодив дату початку і тривалість відпустки, однак відмовляється її надати, наводячи різні причини (наприклад, багато роботи, термінові завдання), пам’ятайте, що такі причини не можуть бути підставою для відмови у наданні відпустки. Графік відпусток для того і складають, щоб заздалегідь спланувати роботу підприємства й розподілити навантаження між працівниками.
Таким чином, відмовляючи у наданні відпустки в передбачені у графіку строки, роботодавець прямо порушує трудове законодавство, за що передбачено фінансову та адміністративну відповідальність. Мовиться про фінансову відповідальність згідно з абзацом восьмим частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України – “Відповідальність за порушення законодавства про працю” -за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі 4 173 гривні.
Відпустка працівника може бути перенесена через низку причин, зокрема, через:
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості працівникам упродовж двох років поспіль.
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…
Раніше оформлення шлюбу було складним і тривалим процесом. Однак тепер усе змінилося – подати заяву…