Якщо взяти ПКУ, то стосовно термінів які відносяться до ПН – то там вказаний лише один – податкова накладна має бути зареєстрована в ЄДРПН на протязі 15 календарних днів з моменту її складання. Якщо ж цей термін порушено, то застосовуються штрафи (ст. 120 ПКУ).
Податківці нам кажуть, що ПН ви можете зареєструвати на протязі 180 к.д. з моменту її складання, потім її просто не пропустить система реєстрації. Ця думка є абсолютно взята із повітря, але податківці стоять поки що на своєму. Можливо з нового року щось поміняється.
Це правило не розповсюджується на ПН складені до 01.02.2015 р., які на той момент не підлягали реєстрації, але якщо у вас зараз виникне необхідність скласти РК до такої ПН, то вам спочатку треба зареєструвати цю ПН, а потім вже РК. Порядок №1246 встановлює, що “старі” ПН можуть бути зареєстровані, якщо з їх складання не пройшло 1095 днів.
Цей строк також не встановлений. ДФС в категорії 101.07 ЗІР стверджує, що реєструвати РК до помилкових ПН можна на протязі 1095 к.д.. Про те, як ми пам’ятаємо срок на протязі якого покупець має право включити ПН до складу ПК становить 365 к.д. з моменту її складання.
А якщо помилка допущена в даті, порядковому номері чи в ІПН покупця то виправити таку помилку ви повинні на протязі 180 к.д. з моменту складання такої ПН. Адже вам треба буде скласти РК і зареєструвати нову ПН тією ж датою, що і стара ПН.
п.198.6 ПКУ говорить нам, що:
Практичний приклад.
ПН була виписана 15 вересня 2016 р, проте зареєстрована лише 20 жовтня 2016 р.. Відобразити у складі ПК покупець таку ПН зможе з жовтня 2016 по вересень 2017 р.
Якщо ж термін 365 к.д пропущено, але є бажання показати таку ПН у складі ПК то покупець може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ на протязі 1095 к.д., в тому періоді в якому виникло право на ПК.
п.50.1 ПКУ нам говорить, що максимальний термін для виправлення помилок – 1095 к.д.. Відлік цього часу починається з дати наступної за останнім днем для подачі такої звітності.
Якщо ж ви потім подали уточнюючий розрахунок до такої декларації, то 1095 днів буде починати відліковуватись з дати подачі такого уточнюючого розрахунку (абз.2 п.102.1 ПКУ).
Срок давності для використання від’ємного значення ПДВ не обмежується у часі. Проте таке правило розповсюджується лише на той ПК, який був оплачений постачальнику. Якщо ж він не був оплачений, то по закінченню терміну позовної давності така заборгованість буде вважатися безнадійною, а товари – безкоштовно отриманими, а отже покупцю доведеться коригувати свій ПК. Те ж саме стосується і оплати яка була здійснена, а товари не отримані.
Стосовно бюджетного відшкодування скажемо, що воно може бути заявлено лише на протязі 1095 к.д. з моменту виникнення права на таке відшкодування.
Реєстр виконавчих проваджень — це автоматизована платформа, що надає можливість доступу та операцій у електронному…
В сучасному світі, де конкуренція постійно зростає, важливо мати надійних партнерів та якісні матеріали.…
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…