2021 рік на дворі, а держава ще не все знає про своїх громадян, про їх доходи і про їхнє майно. Цю прогалину незабаром планується виправити.
На даний момент законодавством вже передбачена необхідність верифікації (перевірки) одержувачів пенсій і соціальних виплат, введений новий порядок надання субсидій, щоб не платити тим, хто може обміняти на валюту більше 50 тисяч грн , в подальшому планується дізнатися про матеріальний стан кожного українця за допомогою « податкової амністії » , ввести оподаткування домогосподарств і т. д.
Роль цифровізації в цих процесах – ключова, оскільки з інформацією про людину в паперовому вигляді державі-контролеру працювати фактично неможливо. Для реалізації задуманих реформ необхідно створити своєрідний «профіль» на кожного українця. Це завдання сьогодні почала втілюватися за допомогою «Дії» і поступового налагодження обміну даними між державними реєстрами.
Один з аспектів, який сьогодні залишається не до кінця «оцифрованих» – це інформація про нерухоме майно. Наприклад, якщо ви приватизували квартиру в далеких 90-х і з тих пір не здійснювали з нею ніяких угод, то її «не бачить» Реєстр прав на нерухоме майно.
28 квітня Кабінет Міністрів підтримав постанову про введення експериментального проекту з отримання державними реєстраторами відомостей про держреєстрацію права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в розпорядженні комунальних підприємств БТІ на паперових носіях.
За його словами міністра юстиції України Дениса Малюська , незважаючи на те, що Державний реєстр прав містить великий обсяг даних, його відомості є неповними, оскільки частина інформації знаходиться в розпорядженні підприємств БТІ на паперових носіях, які до 1 січня 2013 мали право здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
«Тому отримання органами державної реєстрації прав та нотаріусами інформації, що зберігається в реєстрових книгах і реєстраційних справах, які формувалися підприємствами БТІ, є вкрай необхідним для цілей належного проведення державної реєстрації прав та надання в повному обсязі інформації про речові права на нерухоме майно»,
– зазначив міністр юстиції.
У зв’язку з цим Мін’юст спільно з Міністерством цифровий трансформації внесли пропозицію про реалізацію протягом 2021-2023 років експериментального проекту з отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно за допомогою Державного реєстру прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходяться в розпорядженні підприємств БТІ на паперових носіях.
Денис Малюська уточнив, що отримання відомостей передбачається програмними засобами Державного реєстру прав, що зменшить кількість необхідних візитів заявника і позбавить його від необхідності збору документів у паперовій формі. Втім, поки неясно, як це буде реалізовано і чи не призведе це до плутанини з даними про власників нерухомості.
Також Мін’юст повідомив, що планується ввести ідентифікацію суб’єктів, які володіють майном, за допомогою автоматизованого обміну Реєстру прав на нерухомість з Державною міграційною і Державною податковою службою України.
Пропонується реалізувати механізм автоматизованого обміну з зовнішніми системами для ідентифікації кожного суб’єкта.
Тобто, інформацію про нерухомість кожної людини «прив’яжуть» до його профілем, в тому числі, в податковій.
Крім того, буде створено внутрішній механізм, який дозволить здійснити угруповання суб’єктів в рамках записів про речові права в Реєстрі прав на нерухомість. Це, за словами заступника міністра юстиції Ольги Онищук , забезпечить швидкий і зручний пошук за суб’єктним критерієм, т. Е. По фізичній або юридичній особі.
Також пропонується запровадити два основних типи об’єктів – земельну ділянку та об’єкт будівництва. Інші типи об’єктів будуть автоматично синхронізуватися при інформаційній взаємодії з Державним земельним кадастром та Єдиної державної електронної системою в сфері будівництва. Реалізація такої ідеї передбачатиме створення окремого обов’язкового переліку дій під кожен з двох типів об’єктів.
Мін’юст пропонує також передбачити можливість сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна через додаток « ДІЯ» (шляхом сканування QR-коду під час візиту в ЦНАП або до найближчого реєстратору).
«Незабаром очікується запуск відповідних проектів в трьох містах – Києві, Хмельницькому та Одесі. Але реалізація таких проектів потребує нормативного врегулювання: потрібно передбачити верифікацію електронних квитанцій у відповідних інформаційних картках. Це лише частина тих нововведень, над якими працює робоча група »,
– додала заступник міністра.
Цифровизация, безумовно, має свої плюси, проте варто зазначити, що вона спрямована не тільки на зручність для користувачів державними послугами, а й на те, що зібрати максимальний обсяг інформації про кожну людину з українським паспортом, не завжди заявляючи про цієї мети публічно.
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…
Раніше оформлення шлюбу було складним і тривалим процесом. Однак тепер усе змінилося – подати заяву…