Податкова амністія=податковий компроміс. Все нове – добре , але не забуте старе!

Пропонуємо пригадати Податковий компроміс 2015 року! Це не дуже далека давнина, всього то 6 років тому! Чи багато відмінностей?

Основна саме в тому, що податковий компроміс, анонсований 2015 був направлений тільки на суб’єктів господарювання. Вони були основною ціллю тогочасної влади. Вони вирішили труснути їх. Тепер, витрусивши все із бізнесу, прийнялись за громадян. В кількості їх більше, то і куш смачніше.

Податковий компроміс

Податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб, який застосовується з урахуванням строків давності (1095 днів) до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року.

У результаті досягнення податкового компромісу платник податку сплачує суму заниженого податкового зобов’язання в розмірі 5% такої суми. Інші 95% вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Податковий компроміс застосовується лише до податкових зобов’язань з таких податків як податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість.

Що потрібно зробити, щоб скористатися процедурою податкового компромісу?

Платник податків має право подати до 16 квітня 2015 року (включно) уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань, у яких визначає суму завищених ним витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищеного ним податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковий компроміс застосовується до неузгоджених сум податкових зобов’язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. У такому разі платник податку подає письмову заяву до контролюючого органу для досягнення податкового компромісу.

Які дії може вчинити податковий орган після ініціювання платником податку процедури податкового компромісу?

1. Податковий орган може погодитися з сумою занижених податкових зобов’язань, у яких «зізнався» платник податку, і тоді сума задекларованих зобов’язань вважається узгодженою: платник податку сплачує 5% від податкових зобов’язань, у яких він «зізнався»;
2.  Податковий орган може ініціювати проведення документальної позапланової перевірки, якщо платник податків подасть уточнюючий розрахунок за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, за результатами якої податковий орган:

•  приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення інших порушень податкового законодавства, ніж ті, які були зазначені платником податку в уточнюючому розрахунку. У такому разі, якщо платник податку погоджується з новими виявленими податковим органом порушеннями, він сплачує 5% від загальної суми: і несплачених податкових зобов’язань, у яких він «зізнався» самостійно, і тих, які були донараховані податковим органом.

• складає довідку у разі відсутності інших порушень, ніж ті, про які зазначив платник податку в уточнюючому розрахунку. Тоді платник податку сплачує 5% лише від суми занижених податкових зобов’язань, у яких він «зізнався».

Чи були «підводні камені» у процедури податкового компромісу?

Так.

1. Контролюючі органи можуть без особливих на те підстав ініціювати позапланову перевірку платника податку, який подав уточнюючий розрахунок;

2. Якщо платник податку не погодиться новими донарахованими податковими зобов’язаннями, які будуть встановлені податковим органом у результаті проведення перевірки, і оскаржить їх в суді чи податковому органі вищого рівня, податковий компроміс не застосовується, і платник податку (у разі завершення процедури оскарження не на його користь) заплатить не 5%, а всі 100% від загальної суми: і несплачених податкових зобов’язань, в яких він «зізнався», і тих, які були донараховані податковим органом.

3. Досягнення податкового компромісу звільняє посадових осіб від відповідальності, яка передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України, проте не гарантує звільнення від відповідальності за злочини, передбачені іншими статтями Кримінального кодексу України, як-от 205, 364 статті Кримінального кодексу України: фіктивне підприємництво, зловживання владою або службовим становищем тощо.
4. Досягнення податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов’язань контрагентів платника податку. Проте немає жодних гарантій того, що податкові органи не використають інформацію від платників податків, що «зізналися», проти їхніх контрагентів.

Податкова амністія

Ну а про податкову амністію ми вже детально написали тут

Також корисно ознайомитись із думкою головного натхненника – Д. Гетманцева окремо. Це правда цікаво, особливо коли всіх громадян прирівняли до крадіїв та “розбійників”, котрі 30 років не сплачували податки.