Податок на нерухоме майно

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи норми чинного законодавства, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості сплачується: юридичними особами – поквартально протягом 2019 року; фізичними особами – у 2019 році за 2018 рік.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Фізичним особам контролюючий орган за місцем  податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості за 2018 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, становлять:

1. для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. м
2. для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. м
3. для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. м. ( п.266.4 статті 266 ПКУ).

Пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються до:

• об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої ПКУ;
• об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

1. житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
2. розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
3. права на користування пільгою із сплати податку;
4.  розміру ставки податку;
5. нарахованої суми податку – (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За матеріалами ДФС