Постанова КМУ від 5 травня 2010 р. N 330

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці” Кабінет Міністрів України

1. Установити, що:

1) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі встановлюється одночасно з встановленням розміру мінімальної заробітної плати на місяць відповідно до умов та порядку, передбачених статтями 9 і 10 Закону України “Про оплату праці”;

2) мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні;

3) після завершення переговорів представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди щодо мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, Міністерство праці та соціальної політики розраховує мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі та подає щороку до 10 серпня Міністерству фінансів пропозиції для включення до проекту державного бюджету на наступний рік мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі;

4) підвищення мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці.

2. Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується:

на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;

фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;

в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці. Пропозиції щодо прийняття таких рішень вносить Міністерство праці та соціальної політики за ініціативою центральних та місцевих органів виконавчої влади і після консультацій з відповідними галузевими профспілками.

3. Установлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу.