Роботодавець не може бути звільнений від виплати заробітної плати – думка Верховного суду

Нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19.

Так, позивач звернувся в межах справи про банкрутство з позовом до ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (виробничі потужності якого розташовані на території проведення АТО) про стягнення невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідач стверджував, що звільнення позивача зумовлене забезпеченням безпеки працівників у зв’язку з тим, що в березні 2017 року підприємство захопили невідомі озброєні особи. Це підтверджує науково-правовий висновок Торгово-промислової палати. Відповідач вважає такі події обставинами непереборної сили, які знівелювали можливість товариства виконати свої зобов’язання перед звільненим працівником відповідно до статей 47, 83, 115, 116 КЗпП.

Однак, суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Велика Палата ВС залишила постанову апеляційного суду без змін.

ВП ВС зазначила, що норми трудового законодавства (зокрема, ч. 3 ст. 15 Закону «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97 КЗпП) свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, які йому належать.

ВП ВС зауважила, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Виплата заробітної плати працівнику — це обов’язок роботодавця. Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов’язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, положення ч. 1 ст. 617 ЦК не можуть бути підставою для звільнення товариства від обов’язку виплатити позивачу невиплачену заробітну плату.

Також ВП ВС вказала, що оскільки виплата заробітної плати працівнику — це обов’язок роботодавця, то ст. 10 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не може застосовуватися до правовідносин щодо виплати заробітної плати.

Враховуючи викладене, ВП ВС відступила від висновку Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК, від якої роботодавець може бути звільнений унаслідок випадку або непереборної сили.