Шість практичних аспектів електронного адміністрування ПДВ

Романа Марчук, юрист ЮФ «Величко Філь »

Відтепер всі платники ПДВ повинні видавати податкові накладні в електронній формі та працювати з електронними ПДВ-рахунками, подавати звітність в електронній формі. Ці зміни запроваджені Законом Про внесення змін  до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII, а також додатково роз’яснені в Листах ДФС від 19.01.2015 р. № 1403 /7/99-99-19-03-01-17 та від 22.06.2015 р. № 22408 /7/99-99-19-03-01-17, в яких зафіксована офіційна позиція ДФС. Зазначені документи породжують ряд практичних запитань.

1. Результати попередньої діяльності платника в новій системі адміністрування ПДВ

Зі зміною порядку адміністрування ПДВ основним питанням, яке постало перед платниками ПДВ, було врахування результатів попередньої діяльності. Спочатку було невідомо чи будуть зараховуватись результати попередньої діяльності платника ПДВ на ПДВ-рахунки, чи всі розрахунки за формулою починатимуться з нуля.

П.200-1.3 ПКУ  визначає, що при сплаті ПДВ за новими правилами розмір податкових зобов’язань і податкового кредиту визначається із врахуванням результатів попередньої діяльності, які містяться в ЄРПН. Станом на 1 липня дані з ЄРПН перенесені на електронні рахунки платників ПДВ.

2. Особливості переходу на застосування спеціальних рахунків та подання електронної звітності при сплаті ПДВ

П.200-1.2 ПКУ  передбачає автоматичне відкриття платникам ПДВ рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.

До 1 липня платники ПДВ видавали податкові накладні і подавали звітність в паперовій формі. З 1 липня ПКУ зобов’язує платника ПДВ надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, щодо електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (П. 201.1 ПКУ ).

ДФС у листі від   19.01.2015 р. № 1403 /7/99-99-19-03-01-17 додатково роз’яснила, що п. 201.1 ПКУ  передбачає перехід на виключну електронну звітність та електронний документообіг.

3. Суми, які додатково збільшують вхідний ПДВ

• Середньомісячний розмір сплаченого податку

1 липня 2015 року платникам ПДВ автоматично додатково збільшено розмір сум, які визначені формулою і надають право на реєстрацію податкових накладних. Відповідно до Перехідних положень ПКУ сума цього додаткового збільшення дорівнює середньомісячному розміру сум податку, сплачених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ 4 квартали.Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку (П. 34 Підрозділу 2 Розділу XX ПКУ ).

Таким чином, розмір попередньо сплачених податкових зобов’язань додатково збільшить суму, на яку платники ПДВ можуть зареєструвати податкові накладні.

• Помилково та/або надмірно сплачений податок

Перехідні положення ПКУ передбачають автоматичне збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року.

На суму такого збільшення:

• зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету за звітний період, або збільшується сума від’ємного значення, задекларована в звітному періоді;
• помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на додану вартість вважаються погашеними (П. 34 Підрозділу 2 Розділу XX ПКУ ).

Податківці роз’яснюють , що збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 р. грошових зобов’язань із ПДВ, з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10 липня 2015 року.

• Невикористаний сплачений податок

Згідно із Перехідними положеннями ПКУ платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування:

• суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів,
• та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов’язання, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів (П. 36 Підрозділу 2 Розділу XX ПКУ ).

4.  Необхідність перевірки стану рахунку перед реєстрацією податкових накладних

Перш, ніж зареєструвати податкову накладну платнику ПДВ варто перевірити стан свого рахунку. Це можна зробити, надіславши до ДФС запит  на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК до податкових накладних. За результатами запиту платник отримає витяг зі станом рахунку за період сплати ПДВ з 1 січня 2015 р. до дати запиту.

Платник ПДВ зможе зареєструвати податкові накладні на суму, розраховану за формулою, додатково збільшену на:

• суму середньомісячного розміру сплачених податків,
• суму помилково та/або надміру сплачених податків та
• суму невикористаного податкового кредиту.

У разі наявності непогашених податкових зобов’язань і від’ємного значення суми платник не зможе зареєструвати податкову накладну, тому краще перевірити стан рахунку заздалегідь.

5. Штраф

За прострочення платниками податку 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, та розрахунків коригування до них в ЄРПН ст. 120-1 ПКУ   передбачає штрафи у розмірі:

• 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК – за прострочення на 15 календарних днів;
• 20 відсотків – від 16 до 30 календарних днів;
• 30 відсотків – від 31 до 60 календарних днів;
• 40 відсотків – на 61 і більше календарних днів.

 6. Мораторій на здійснення перевірок

Перехідні положення ПКУ забороняють контролюючим органам здійснювати документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року(П.37 Підрозділу 2 Розділу XX  ПКУ).

Висновки

Починаючи з 1 липня, всі платники ПДВ повинні перейти на виключний електронний документообіг та електронну звітність.

При переході на електронне адміністрування ПДВ результати попередньої діяльності платника автоматично переносяться із ЄРПН на ПДВ-рахунки.

Сума, на яку платник ПДВ може зареєструвати податкові накладні, додатково збільшується на:

• суму попередньо сплачених податкових зобов’язань,
• суму помилково або надміру сплаченого податку та
• суму невикористаного податкового кредиту.

За прострочення термінів реєстрації податкових накладних на платників ПДВ накладатимуться штрафи.

Бонусом для платників ПДВ є заборона контролюючим органам здійснювати перевірки правильності сум бюджетного відшкодування з ПДВ за звітні періоди, що настають після 1 липня.