Строки позовної давності у ЗЕД під час воєнного стану

Який строк давності?

Строки позовної давності для ЗЕД-контракту визначає Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74, набрала чинності для України 01.04.94 (далі — Конвенція). Згідно зі ст. 8 Конвенції загальний строк позовної давності встановлюється у 4 роки. Виходячи зі змісту ст. 9-12 Конвенції строк давності починається з:

— дня виникнення порушення (при порушенні умов контракту);

— дня фактичної передачі товару покупцю або відмови покупця прийняти такий товар (дефект товару або інша невідповідність умовам договору);

— моменту, коли обман був або міг бути розкритий (при обмані, учиненому до або під час укладання контракту);

— дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, що став причиною відмови від товару, але не пізніше строку закінчення дії гарантії (коли продавець надав гарантію на товар, строк дії якої обмежений певним проміжком часу);

— дня подання контрагенту заяви про дострокове припинення строку дії контракту (припинення строку дії контракту до настання строку його виконання — при наявності підстави, передбаченої правом, застосовуваним до контракту);

— дня порушення таких строків за кожною із частин окремо (при порушенні контрагентом умов постачання або оплати товару частинами).

Припинення строку давності

Перебіг строку позовної давності припиняється в таких випадках (ст. 13 — 15 Конвенції):

— кредитор порушує проти боржника судовий розгляд або пред’являє вимогу в ході раніше розпочатого судового розгляду;

— одна зі сторін контракту порушує арбітражний розгляд, установлений угодою сторін або правом, застосовуваним до такого розгляду (за умови, що сторони ЗЕД-контракту дійшли згоди про розгляд можливих спорів в арбітражних судах);

— при розгляді спору, відкритого у зв’язку зі смертю або обмеженням право- або дієздатності боржника;

— при розгляді спору у зв’язку з банкрутством боржника або заявою про неплатоспроможність боржника у відношенні всього його майна;

— при розгляді спору у зв’язку з розпуском або ліквідацією корпорації, компанії, товариства, асоціації або іншого виду організації, яка є боржником (у цьому випадку строк позовної давності припиняється в момент заявлення кредитором вимог, за умови дотримання норм права, що регламентують порядок розгляду таких спорів).

Призупинення через війну?

Податківці вже роз’яснили: виходячи зі ст. 9 Конституції вищезазначена Конвенція — це частина національного законодавства України. І вона враховується при визначенні строків давності при розгляді спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (див. роз’яснення ДПСУ від 19.04.2021).

Ми знаємо, що строки позовної давності, визначені ст. 257 — 259 ЦКУ в умовах воєнного стану, продовжуються на весь строк його дії. Тож логічно припустити, що і позовна давність, визначена Конвенцією, теж мала би бути продовжена. На це натякає ст. 21 Конвенції, яка визначає:

Якщо перебіг строку позовної давності не може бути припинений кредитором через незалежні від нього обставини і яких він не може уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися тим, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини

Тобто фактично Конвенція надає формальну можливість продовжити строк позовної давності навіть на довші строки, ніж ЦКУ. Але як і у випадку з ЗЕД-розрахунками, у рамках Конвенції це не відбувається автоматично у зв’язку із воєнним станом. За кожним контрактом потрібно буде окремо доводити форс-мажор і, відповідно, підстави для подовження строку.