Трансфертне ціноутворення: що вважати контрольованою операцією?

У ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) наведено перелік операцій, які потенційно можуть бути контрольованими, а також вартісні критерії (сума річного бухгалтерського доходу й річний обсяг госпоперацій за контрагентом), у разі досягнення яких такі операції насправді стають контрольованими.

Згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є:

1. Господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами − нерезидентами;

2. Господарські операції сферизовнішньоекономічної діяльності (далі − ЗЕД) з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.

Відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування підприємства, однією зі сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення такої держави (території) до вказаного переліку.

Слід зазначити, що протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями КМУ переліків держав (територій), а саме:

• Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням КМУ від 25.12.2013 р. № 1042 (був чинним до 14.05.2015 р.);

• Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затверджений розпорядженням КМУ від 14.05.2015 р. № 449-р (термін дії з 14.05.2015 р. до 16.09.2015 р.);

• Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. № 977-р (чинний з 16.09.2015 р.).

Відповідно до пп. 39.2.1.5 ПКУ, якщо в ланцюжку господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою − нерезидентом, передбачених пп.пп. 39.2.1.1 − 39.2.1.3 ПКУ, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи − нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи − нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою − нерезидентом, якщо ці непов’язані особи:

• не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;

• не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.

Господарські операції, передбачені пп. пп. 39.2.1.1 − 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови (пп. 39.2.1.7 ПКУ):

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, зокрема, але не виключно:

• операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

• операції з надання послуг;

• операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

• фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

• операції з капіталом, включаючи купівлю чи продаж акцій або інших інвестицій, купівлю чи продаж довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Звіт про контрольовані операції подається до першого травня року, наступного за звітним.

По материалам: DeVisu.ua