Трудові відносини: ФОП-роботодавець помер, як звільнити робітників?

 Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Трудова  книжка  є  основним  документом   про   трудову  діяльність працівника. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993 № 58  трудові  книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві,  в установі,  організації (далі – підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб,  які  є співвласниками (власниками) підприємств,  селянських (фермерських) господарств,  сезонних і тимчасових  працівників,  а
також  позаштатних  працівників  за  умови,  якщо  вони підлягають державному  соціальному  страхуванню.

Підпункт 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок передбачає, що всі  записи  в  трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення,  а  також  про нагороди та  заохочення  вносяться власником або уповноваженим ним органом після  видання  наказу  (розпорядження),  але  не  пізніше тижневого строку,  а  в  разі  звільнення  –  у  день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Трудовий договір оформляється наказом та повідомленням до територіального органу Державної податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи – підприємця за формою, яка визначена Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року   № 413.

Трудовий договір не реєструється у  Державній службі зайнятості, отже, центр зайнятості жодним чином не може внести запис про звільнення до трудової книжки  та припинити трудовий договір з ФОП.

Чинним законодавством також не передбачено проведення запису у трудову книжку спадкоємцями померлої фізичної особи – підприємця.

Враховуючи зазначене вище, для встановлення факту припинення трудових відносин, відповідно до статті 232 Кодексу законів про працю України звернутися з заявою до суду в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту.

Держпраці