Державна служба України з питань праці роз’яснює деталі укладання між роботодавцем та працівником цивільно-правової угоди замість трудової.
Потенційному учаснику трудових взаємовідносин слід знати, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.
Трудовий договір – угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає представника окремих професій. Наприклад, домробітницю, водія, або няню.
За трудовим договором найманий персонал зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря упродовж робочого дня – маєте отримати дозвіл працедавця.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій: регулярна оплата праці (щонайменше двічі на місяць), нормований робочий час, лікарняні, оплачувані вихідні й відпустки, захист від незаконного звільнення, тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення.
Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.
Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір.
Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно?
У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.
Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком?
При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…
Раніше оформлення шлюбу було складним і тривалим процесом. Однак тепер усе змінилося – подати заяву…