Вимушений простій на підприємстві під час карантинних заходів. Як сплачується ЄСВ?

З метою  забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під час карантинних заходів, державою було прийнято низку нормативних та законодавчих актів.

Так,  Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»  були внесені зміни до статті 113 КЗпП України, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.

Сплата єдиного внеску є обов’язковою! Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в «простійному» місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується  на різницю між цими двома величинами.

Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ – різницю.

Своєчасна та у повному обсязі сплата єдиного  внеску – можливість держави забезпечити своїх громадян  соціальними виплатами.

^ДПС