Головна » Бухгалтеру » Консультації » Які штрафи за помилки в об’єднаному ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіті
Консультації

Які штрафи за помилки в об’єднаному ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіті

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Не встигла завершитися кампанія зі здавання першого об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту, як у платників уже з’явилися запитання щодо виправлення допущених у цьому звіті помилок. Давайте розберемо, які помилки можуть призвести до відповідальності, а які ні. Чи працює тут штрафний карантинний мораторій. Чи будуть адмінштрафи.

Нагадаємо, що правила складання і подання об’єднаного Податкового розрахунку встановлені ПКУ і Порядком № 4* (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773). Порядок № 4, як і раніше, пропонує два варіанти виправлення помилок в об’єднаному Розрахунку:

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

— або через «Звітний новий» — якщо помилка виявлена до закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку;

— або через «Уточнюючий» — якщо помилку виявили після закінчення строку подання.

При цьому не втомлюємося повторювати мантру img 1 — «Звітний новий» і «Уточнюючий» Податковий розрахунок (і його додатки) формуємо та заповнюємо за єдиними правилами. Вони повинні містити інформацію тільки щодо рядків з уточнюваними показниками або сумами ПДФО, ВЗ, ЄСВ.

Рядки з правильною інформацією дублювати не треба**.

Які ПДФО/ВЗ/ЄСВ-помилки не штрафонебезпечні?

Якщо помилки або недостовірні відомості в Податковому розрахунку за звітний квартал виявлені і виправлені (через «Звітний новий») до закінчення граничного строку його подання, то зрозуміло, що штрафні санкції не загрожують.

А якщо момент уже упущено? Давайте розбиратися.

Зверніть увагу! За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі об’єднаної звітності з ПДФО (ЄП) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізосіб — платників податків у розмірах і порядку, встановлених ст. 119 ПКУ (це норма п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Тому, говорячи про штрафи щодо об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту, все у нас переважно обертатиметься навколо ст. 119 ПКУ.

Читати по темі:  Списання платником податку на прибуток дебіторської заборгованості з 01.01.2017 року

У Закон про ЄСВ зазирати більше не будемо.

Так, ґрунтуючись на положеннях абз. 1 п. 119.1 ПКУ, можна дійти висновку, що штрафу (за п. 119.1 ПКУНЕ повинно бути, якщо помилки і недостовірні відомості в Податковому розрахунку не призвели до:

— зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку (тут ідеться про зобов’язання з ПДФО і ВЗ);

— зміни платника податку (знову ж таки ПДФО і ВЗ).

Платник податку тут — фізособа — одержувач доходу.

Виходячи із цього, нештрафонебезпечними можна вважати помилки в таких показниках додатка 4ДФ:

— кількість найманих працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами), й осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами;

— ознака доходу (графа 6) (за умови, що ПДФО і ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) утримано і відображено правильно);

— дата прийняття або звільнення працівника (графи 7 і 8);

— ознака ПСП (графа 9) (за умови, що ПДФО/ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) утримано і відображено правильно);

— кількість рядків, кількість фізосіб, на яких надана інформація, кількість сторінок додатка 4ДФ.

За зазначені помилки штрафу бути не повинно, навіть якщо їх не виправляти.

Також не повинно бути штрафу за п. 119.1 ПКУ, якщо неправильно зазначена сума нарахованого/виплаченого доходу (графи 3 і 3а), за умови, що сума ПДФО і ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) указана правильно.

Що стосується ЄСВ-інформації в Податковому розрахунку (зокрема, Д1 і Д5), то штраф за п. 119.1 ПКУ за недостовірні ЄСВ-відомості/помилки тут не працює. Як уже було сказано вище, штраф цей працює, якщо помилки і недостовірні відомості в Податковому розрахунку призвели до: зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку (ПДФО і ВЗ); зміни платника податку (фізособи — платника ПДФО і ВЗ). Цей підхід повинен був змінити (поширити штраф і на ЄСВ) Закон України від 19.09.2019 р. № 116-IX. Але через законодавчу колізію змін так і не відбулося. Тобто штрафу за п. 119.1 ПКУ за ЄСВ-помилки бути не повинно (читайте також розділ «Адмінштрафи» цієї статті).

Читати по темі:  Сімейним лікарям про РРО: оплатіть послуги карткою, звільніть лікаря від РРО

Штраф за донарахування ЄСВ — можливий. Але це вже інше питання (не питання штрафу безпосередньо за помилки в Податковому розрахунку).

Якщо податковий агент подає уточнюючий Податковий розрахунок з метою уточнити реквізити підприємства, то відповідальності також не буде. Це визнають і податківці в консультації з категорії 103.26 ЗІР.

Що потенційно штрафонебезпечно

Штрафні санкції за порушення при складанні та поданні об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту загрожують платникам за:

— неподання Податкового розрахунку і додатка 4ДФ зокрема (див. категорію 103.26 ЗІР);

— подання Податкового розрахунку з порушенням строків;

— подання Податкового розрахунку не в повному обсязі;

— подання Податкового розрахунку з недостовірними відомостями або з помилками за умови, що це призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань та/або зміни платника податку (див. вище).

Розмір штрафу за перелічені порушення за п. 119.1 ПКУ становить 1020 грн, а за повторне порушення протягом року — 2040 грн.

Цей штраф застосовують не до кожного порушення окремо, а до загальної кількості порушень, які перелічені в п. 119.1 ПКУ і виявлені податківцями під час однієї перевірки.

Помилка в реєстраційному номері облікової картки платника податків (РНОКПП), по суті, призводить до зміни платника податку, а отже, загрожує штрафом за п. 119.1 ПКУ (ср. 042287400). Проте тут є важливий нюанс. Штрафу можна уникнути, якщо виправити таку помилку самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про помилку від контролерів (п. 119.3 ПКУ).

Також «безкоштовно» можна виправити помилку, виявлену при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ. Проте виправити помилку потрібно з дотриманням вимог п. 50.1 ПКУ.

Нагадаємо: ПКУ встановлює два види перерахунку ПДФО: обов’язковий і добровільний.

Обов’язковий перерахунок проводять у випадках, обумовлених у п.п. 169.4.2 ПКУ. А добровільний перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого ПДФО податковий агент має право проводити за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування виплат (п.п. 169.4.3 ПКУ).

Читати по темі:  Відповідальність за незастосування РРО

Карантинні нюанси

Важливо! Із 01.03.2020 р. по останній день місяця, в якому завершується дія карантину, діє штрафний мораторій.

За порушення податкового законодавства (зокрема, за порушення щодо подання об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту), вчинені в цей період, штрафні санкції не застосовуються!

Тому те, про що ми говорили вище, поки фактично не працює img 2.

Але є одне «але» — на адмінштрафи цей мораторій не поширюється.

Адмінштрафи

За неподання (несвоєчасне подання) відомостей про виплачені фізособам доходи посадові особи підприємств і ФОП несуть адмінвідповідальність за ст. 1634 КпАП: штраф у розмірі від 34 до 51 грн (при повторному протягом року притягненні — від 51 до 85 грн).

Плюс судовий збір — 454 грн (оскільки справа підвідомча суду).

Порушення ЄСВ-законодавства, зокрема, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою ЄСВ-звітності, подання недостовірних відомостей, які використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, може загрожувати адмінштрафом за ст. 1651 КпАП у розмірі від 510 до 680 грн (при повторному протягом року притягненні — від 680 до 850 грн).

Ось тут-то якраз теоретично і можна поплатитися за ЄСВ-помилки, які за ст. 119 ПКУ штрафуватися не повинні.

Але, по-перше, не можна притягнути особу до адміністративної відповідальності, якщо в її діях (бездіяльності) немає вини. Система приймання звітності, м’яко кажучи, працювала зі збоями. Відповідно, якщо причиною порушення стали саме збої системи (є прямий причинно-наслідковий зв’язок), у вас будуть усі шанси від адмінштрафу відбитися. Та й не факт, що самі перевіряючі лютуватимуть із цими штрафами на тлі своєї ж неготовності до прийняття нової звітності.

Знову ж таки від адмінштрафів звільняє й закінчення строку давності: 2 місяці з дня вчинення порушення, а при триваючому правопорушенні — 2 місяці з дня його виявлення/припинення (ст. 38 КпАП).

Якщо справа про адмінправопорушення підвідомча суду, то строки збільшуються до 3 місяців***.


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки

Наша розсилка

Події

червень, 2021

X