Головна » Бухгалтеру » Консультації » Зміни до декларації з ПДВ: як та коли звітувати по-новому?
Консультації

Зміни до декларації з ПДВ: як та коли звітувати по-новому?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Неминучість змін.

Хвиля оновлень форм податкової звітності обумовлена здебільшого тим, що з 1 січня 2020 року набули чинності зміни до Порядку № 1233, відповідно до яких:

  • скасовано Звіт про суми податкових пільг;
  • встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Щоб виконати це положення законодавства, державні органи й квапляться узгодити форми податкової звітності з новими вимогами. А разом з тим латають й інші діри, а також вносять технічні правки.

Не оминула ця доля й декларацію з ПДВ, зміни до якої затверджено наказом МФУ «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167» від 20.11.2019 р. № 488 (далі — наказ № 488).

«Стартовий» звітний період

Наказ № 488 оприлюднено 27.12.2019 р. Відповідно, чинності він набрав з 01.01.2020 р. Крім того, згідно з п. 46.6 ПКУ складати податкову звітність за новою формою потрібно починаючи зі звітного (податкового) періоду, наступного за тим, в якому відбулось її оприлюднення.

ВАЖЛИВО! Таким чином, за оновленою формою декларації з ПДВ слід звітувати починаючи зі звітного (податкового) періоду — січень (І квартал) 2020 року. Підтверджують це й податківці у повідомленні, викладеному на їхньому офіційному сайті.

Тож за грудень (ІV квартал) 2019 року ще подаємо декларацію з ПДВ за старою формою

Зміни основної форми декларації з ПДВ

Рядок 2 декларації з ПДВ Відтепер операції з вивезення товарів за межі митної території України потрібно відображати у двох рядках:

  • ряд. 2.1 «операції, що оподатковуються за нульовою ставкою»;
  • ряд. 2.2 «операції, що звільнені від оподаткування».

Отже, контролери матимуть додаткову точку камерального контролю за повнотою нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.

Рядок 5.1 декларації з ПДВ Нагадаємо, що в ряд. 5 декларації з ПДВ зазначають загальний обсяг операцій:

  • які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
  • які звільнені від оподаткування ПДВ;
  • з постачання послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України.

Тепер із цього загального обсягу потрібно буде окремо виділяти обсяги операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, та зазначати їх в ряд. 5.1 декларації з ПДВ.

Таке нововведення має посприяти контролю за обрахунком суми податкових пільг.

Читати по темі:  ПРАВИЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ СТАЖУВАННЯ ПРАЦІВНИКА

Цікаво ж ось що: за логікою, сума, зазначена у ряд. 2.2, також має бути відображена й у складі показників ряд. 5 та 5.1 декларації з ПДВ. Тож вбачається певне дублювання. Але опосередковано, а саме, аналізуючи формулу розрахунку сум ПДВ-пільг (див. нижче), можна зробити висновок про те, що у ряд. 5.1 декларації з ПДВ можновладці хочуть бачити лише обсяги звільнених від ПДВ операцій з постачання товарів/послуг на митній території України. Як то кажуть, поживемо — побачимо: можливо, цей нюанс буде роз’яснено.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! «Дзеркальні» зміни (додано рядки 2.1, 2.2 та 5.1) відбулись й у формі УР.

Зміни, яких зазнав додаток Д6 до декларації з ПДВ

Додаток Д6 до декларації з ПДВ оновлено досить суттєво. Передусім, він отримав нову назву: «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)». З назви вже зрозуміло, що саме в додатку Д6 потрібно здійснювати розрахунок сум отриманих податкових пільг, про що більш детально поговоримо нижче. Спочатку зупинимося на змінах у структурі додатка Д6. Якщо раніше він складався з двох таблиць, то відтепер таблиць буде три.

Таблиці 1 та 2 У таблиці 1 додатка Д6 потрібно за статями ПКУ розшифрувати лише обсяги необ’єктних операцій та операцій з постачання послуг за межами митної території України. А ось обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, тепер слід вказувати у гр. 5 таблиці 2 додатка Д6 в розрізі окремих податкових пільг.

Водночас до ряд. 5 декларації з ПДВ необхідно перенести підсумкове значення показників рядка «Усього» таблиці 1 додатка Д6 та рядка «Усього» гр. 5 таблиці 2 додатка Д6. А до ряд. 5.1 декларації з ПДВ має потрапити лише показник рядка «Усього» гр. 5 таблиці 2 додатка Д6.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Розрахунок податкових пільг з ПДВ, отриманих платником податку у звітному періоді, здійснюється в таблиці 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» додатка Д6 до декларації з ПДВ.

Таблиця 3 Розрахунок показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємств (організацій) осіб з інвалідністю, як і раніше, потрібно наводити в додатку Д6, а саме в таблиці 3 (раніше це була таблиця 2). Ця таблиця зазнала лише технічних та «косметичних» змін.

Суми податкових пільг з ПДВ: правила обчислення та відображення у звітності

Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ (далі — Порядок) доповнено розділом V1 «Порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Водночас відповідно до наказу № 488 втратив чинність Порядок № 167 , яким суб’єкти господарювання мали користуватися до 01.01.2020 р. під час обрахунку сум отриманих податкових пільг з ПДВ.

Отже, далі пропонуємо детально розглянути, яким чином слід обраховувати та відображати у звітності суми отриманих ПДВ-пільг, починаючи з 01.01.2020 р.

Читати по темі:  Повернення коштів з бюджету та реєстраційний ліміт - позиція ДФС

З положень п. 2 розд. V1 Порядку випливають одразу декілька висновків.

Висновок 1. Розрахунок ПДВ-пільг потрібно відображати в таблиці 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ.

Висновок 2. ПДВ-пільги визначаються за операціями, звільненими від оподаткування ПДВ.

Таблиця 2 додатка Д6 заповнюється лише у разі здійснення платником податку у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Отже, із цього вже можна зробити висновок, що з 01.01.2020 р. отримання податкових пільг є виключно наслідком здійснення звільнених від ПДВ операцій!

НАГАДАЄМО! До 01.01.2020 р. податківці прирівнювали до отримання податкових пільг з ПДВ також і здійснення операцій за зниженою ставкою (0 % або 7 %). Це випливало з положень Порядку № 167, довідників податкових пільг, а також із консультації з категорії 101.27 ЗІР, яка, до речі, є чинною й на поточну дату, що досить дивно.

Висновок 3. ПДВ-пільги потрібно розраховувати в розрізі кодів пільг, визначених згідно з довідниками пільг, чинними на відповідну дату.

ВАЖЛИВО! У разі відсутності коду пільги у довідниках податкових пільг станом на дату подання декларації в гр. 3 слід проставляти умовний код «99999999». Тобто податківці вже не вважають затверджені довідники податкових пільг вичерпним джерелом інформації про всі податкові пільги. Хоча до 01.01.2020 р. вони вважали саме так (консультація з категорії 102.19 ЗІР переведена до нечинних з 01.01.2020 р.).

Формула, за якою слід розраховувати суми отриманих ПДВ-пільг, наведена у п. 3 розд. V1 Порядку:  ∑ПП = V пост.зв. × 20 % – (V прид. з ПДВ20 % + + V прид. з ПДВ7 % + V прид. з ПДВ0 %/зв.) × 20 %, де:

  • ∑ПП — сума ПДВ, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (зазначають у гр. 4 таблиці 2 додатка Д6);
  • V пост.зв. — обсяги операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ (зазначають у гр. 5 таблиці 2 додатка Д6);

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Таким чином, вбачається, що операції з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування ПДВ, не розглядаються в контексті отримання податкових пільг.

  • V прид. з ПДВ20 % та V прид. з ПДВ7 % — обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів (без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час їх придбання), що оподатковуються, відповідно, за основною ставкою та за ставкою 7 %, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, та на такі операції платник податку нарахував ПЗ відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ (зазначають у гр. 6 та 7 таблиці 2 додатка Д6);
  • V прид. з ПДВ0 %/зв. — обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за ставкою 0 %, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (у гр. 8 таблиці 2 додатка Д6).

ВАЖЛИВО! У розрахунку беруть участь обсяги операцій з придбання товарів/послуг, які здійснені у поточному та попередніх звітних періодах та які у поточному звітному періоді використані в пільгових операціях.

Також зверніть увагу на таке: обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів у осіб, які не зареєстровані як платники ПДВ, не беруть участі у розрахунку сум податкових пільг, навіть якщо вони використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ.

Читати по темі:  ДФС: акти звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ платникам

Розрахунок податкових зобов’язань неплатником ПДВ у разі отримання послуг від нерезидента

Особа, яка не зареєстрована як платник ПДВ, але отримує послуги від нерезидента на митній території України, є відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі отримання таких послуг (п. 180.2 ПКУ). Така особа має подавати до контролюючого органу Розрахунок за встановленою формою.

До 01.01.2020 р. форма розрахунку була такою, що не передбачала можливості реалізувати право платника на самостійне внесення змін до податкової звітності, передбачене п.п. «а» п. 50.1 ПКУ, тобто не містила рядків для коригування обсягів отриманих від нерезидента послуг та суми нарахованих ПЗ, а також рядка для нарахування тривідсоткового «самоштрафу». Тож «самовиправлення» доводилося робити обхідними шляхами (категорія 101.25 ЗІР):

  • подавати контролерам Розрахунок на суму різниці між раніше задекларованими помилковими та правильними показниками;
  • з метою відображення в ІКП
    відповідних донарахувань, а також суми «самоштрафу» — подавати разом з Розрахунком пояснювальну записку у довільній формі.

Нарешті проблему усунено! Відтепер Розрахунок може бути не лише звітним, а й звітним новим або уточнюючим. Оновлена форма Розрахунку містить розділ ІІ «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок», який дозволяє збільшувати/зменшувати раніше нараховану суму ПЗ , а також здійснювати нарахування штрафу в розмірі 3 %

Джерело: ibuhgalter


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

листопад, 2020

X