Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Ініціативи законотворців » Законопроект Гетманцева визначає, що таке електронна послуга та як стягнути ПДВ з нерезидента.
Ініціативи законотворців Це цікаво

Законопроект Гетманцева визначає, що таке електронна послуга та як стягнути ПДВ з нерезидента.

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики отримав та вже оприлюднив законопроект № 4184 від 02.10.2020 під назвою «Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

Авторами законопроекту є група нардепів під керівництвом Данила Гетманцева.

Що пропонують нардепи

Депутати скаржаться, що надання компаніями нерезидентами електронних послуг для фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно реалізувати правила оподаткування ПДВ. Це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. Тим самим, порушуються базові принципи рівності та нейтральності оподаткування платника податків.

Тому вирішили збільшити доходи Державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок залучення до оподаткування податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України нормами щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам.

Зокрема пропонується:

  • виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • чітко визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг, складених в електронній формі, датою оформлення такого документа вважається дата складення такого електронного документа;
  • визначити перелік електронних послуг;
  • звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів у рамках надання освітніх послуг;
  • включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість;
  • встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • встановити форму та визначити порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому вебпорталі;
  • визначити правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільнення від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
  • передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Електронні послуги в розумінні законопроекту

Законопроект визначає електронні послуги як послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами (мається на увазі мережа “Інтернет” – ред.) автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини.

Читати по темі:  ЛИСТ ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2815/7/99-99-12-01-03-17

До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;

б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартниі ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;

в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;

г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;

ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Що не буде вважатися електронною послугою

 Йдеться про такі операції:

  • постачання послуг, якщо при замовленні через мережу “Інтернет” постачання послуг здійснюється без використання мережі “Інтернет”;
  • постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення для електронних обчислювальних машин (включаючи комп’ютерні ігри), баз даних на матеріальних носіях;
  • надання консультаційних послуг по електронній пошті;
  • надання послуг з надання доступу до мережі “Інтернет”.

Податкове повідомлення про обов’язок нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість нерезиденту буде також надсилатися в електронній формі.

А податкове повідомлення особі про обов’язок нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість буде надсилатися компетентному органу іноземної держави для інформування особи нерезидента.

Якщо нерезидент не зареєструється як платник податку на додану вартість, то на нього чекає штраф у розмірі 100 відсотків вартості наданих електронних послуг.

Одночасно із Податкового кодексу планують виключити положення про те, що резиденти, які «здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок».

Це буде єдине виключення із правил. Положення про те, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, залишається в ПК.

Для особливо спритних підприємців депутати вигадали норму, про те, що якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичним особам через посередника, то в цілях оподаткування вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг.

Що буде вважатися місцем постачання електронних послуг

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг, а конкретніше:

для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;

Читати по темі:  Додаткове благо працівника. Як оподатковувати

для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за допомогою відомостей про місцезнаходження отримувача послуг, отриманих платником податку в процесі надання послуг, зокрема:

а) кодом країни на SIM-картці, використаній отримувачем електронної послуги;

б) місцезнаходженням провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач в процесі отримання електронної послуги;

в) місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, яке використовувалося отримувачем електронної послуги;

г) місцезнаходженням банку чи іншої фінансової установи, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата електронної послуги;

д) відомостями про місце проживання, наданими отримувачем електронної послуги.

Це також буде виключення із правил, оскільки місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, що і залишиться в ПК незмінним.

Суб’єктам господарювання доведеться враховувати в договорах нове положення.

Згідно з законопроектом, якщо в договорі, в тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, то вважається, що така послуга отримана фізичною особою.

Датою виникнення податкових зобов’язань стане дата здійснення постачання товарів, а не відвантаження, як сьогодні.

Датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, буде вважатися дата складення такого електронного документа.

Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, стане будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, в тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Як буде відбуватися реєстрація платників ПДВ

Особа-нерезидент зобов’язаний подати заяву про реєстрацію як платник податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, сукупно перевищує суму еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 00 годин 31 грудня відповідного року.

Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого обсягу.

Особа-нерезидент, який не досяг передбаченого обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платник податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого такий нерезидент вважатиметься платником податку.

Заява про реєстрацію як платника податку подається в податкову в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг через електронний сервіс „ПДВ для осіб-нерезидентів”.

У заяві зазначається інформація щодо реєстрації нерезидента у країні-нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку.

Податкова може і відмовити в реєстрації, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає критеріям, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації, а також якщо під час подання заяви не дотримано відповідні порядок та строки (терміни).

Читати по темі:  Что такое Big data, как это работает и почему все носятся с данными как с писаной торбой

Якщо все в порядку, податкова протягом трьох робочих днів повинна зареєструвати особу нерезидента платником податку та у той же термін направити такій особі-нерезиденту в електронному сервісі “ПДВ для нерезидентів” з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, вказану у заяві на реєстрацію, інформацію про це.

Базовим звітним (податковим) періодом для нерезидента буде квартал.

Базою оподаткування операцій з постачання електронних послуг визначається договірна вартість таких послуг.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та включається до ціни електронних послуг.

База оподаткування і сума податку визначаються у національній валюті. Перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 00 годин дня визначення податкових зобов’язань.

При цьому податкові накладні складати не потрібно. Податковий кредит також не формується.

Буде складатися спрощена податкова декларація та подаватися протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, не залежно від того, чи здійснювалося протягом звітного (податкового) періоду нерезидентом постачання фізичним особам електронних послуг.

Сума податкового зобов’язання підлягає сплаті в іноземній валюті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації.

Це вже друга спроба ухвалити відповідний закон; попередній законопроект № 2634 так і не дійшов до сесійної зали, його доля невідома і досі. Проте він одразу був розкритикований в соцмережах, в першу чергу через посилання в пояснювальній записці на законодавство РФ та через неможливість уявити створення переліку продуктів, оплата за які буде відслідковуватися банківськими установами.

Гетманцеву також нагадували, що в 2014 році в Угорщині масові протести почалися після спроби оподаткувати інтернет. В Лівані  майже не стався заколот через оподаткування WhatsApp та Facetime, а Уряд пішов у відставку.

Навіть Мінфін обережно поставився до законопроекту, оскільки вважав, що  запровадження особливих правил адміністрування ПДВ для нерезидентів призведе до витрат державного бюджету на адміністрування зазначених операцій та розробку необхідного програмного забезпечення. Водночас неможливо здійснити оцінку щодо можливих втрат або доходів державного бюджету у зв’язку з відсутністю статистичних даних щодо кількості нерезидентів, які будуть реєструватися платниками податку, кількості фізичних осіб, яким такі платники надаватимуть електронні послуги, обсяг наданих послуг та їх вартості, коштів, що будуть витрачені на адміністрування податку та розробку необхідного програмного забезпечення.

Судебно-юридическая газета


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

жовтень, 2020

X