Бухгалтерський облік операцій з імпорту товарів

Імпорт товарів: які нюанси треба знати бухгалтеру

Бухгалтер, якому доля випала вести ЗЕД, щодо імпорту товарів має орієнтуватися в наступному:

Коротко кожну з цих цеглинок бухгалтерських знань щодо імпорту товарів ми представили у вигляді компактної таблиці-шпаргалки.

Імпорт товарів: шпаргалка для бухгалтера

Митна декларація для ПДВ: додаткова чи тимчасова?

Звертаємо увагу, що з 23.05.2020 р. остаточно роз’яснилося питання щодо виду митної декларації, яка має використовуватися для отримання права на податковий кредит з ПДВ. До цієї дати ситуація була наступна:

• податківці наголошували на тому, що податковий кредит формується лише на основі додаткової митної декларації, а не тимчасової. Про це були роз’яснення ДФС в ІПК від 05.07.2017 р. № 1006/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, постанова ВСУ від 23.06.2015 р. у справі № К/9991/67637/12, роз’яснення ДПС 101.13 ЗІР;
• через суди були спроби відстояти право на податковий кредит на основі тимчасової митної декларації, так як п. 201.12 ПКУ не встановлює вимоги щодо типу митної декларації – вона лише має бути оформлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Остаточно розв’язало цю проблему внесення змін Законом № 466 до п. 198.6 ПКУ. Відтепер він став визначати це питання конкретно: митні декларації для підтвердження права на податковий кредит можуть бути тимчасовими, додатковими та інших видів. Однак, є умова – за нею мав бути сплачений ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України. Все це підтвердили й податківці – див. роз’яснення Офісу великих платників податків.

Тимчасова митна декларація складається, коли декларант не має точних відомостей про характеристики товарів, які треба для заповнення митної декларації (ст. 260 МКУ). Протягом 45 днів з дати оформлення такої декларації необхідно подати додаткову митну декларацію з точними відомостями (ст. 261 МКУ).

Увага: з 23.05.2020 р. податковий кредит можна отримувати й за тимчасовими митними деклараціями – дана проблема розв’язана

Однак, у згаданому роз’ясненні податківці чомусь говорять ще й про складання податкової накладної та розрахунку коригування до неї після зміни декларацій. Це суперечить п. 201.12 ПКУ та 198.6 ПКУ, де вказано чітко документи на податковий кредит з ПДВ: податкова накладна чи митна декларація. Крім того, існує ще й формула для ліміту реєстрації податкових накладних з п. 200-1.3 ПКУ. За нею одночасна реєстрація й податкової накладної й митної декларації призведе до того, що сума ліміту не збільшиться, хоча ПДВ був сплачений.

Імпорт товарів: проблема дати оприбуткування

Проблема визначення дати оприбуткування товару пов’язана з ототожненням її з датою переходу права власності та датою митного оформлення. Насправді, це різні дати, хоча можуть і співпасти:

• дата переходу права власності. У внутрішніх поставках дата оприбуткування та дата переходу права власності найчастіше співпадають (лист Мінфіну від 03.03.2007 р. № 31-34000-20-10/4345), але в ситуації з імпортом треба, в першу чергу, орієнтуватися на момент передачі ризиків за правилами Інкотермс або і отримання фізичного контролю над товаром (див. вище шпаргалку-таблицю);
• дата митного оформлення. Ця дата використовується виключно для розрахунку платежів з митного розмитнення товару й ніяк не пов’язана з контролем над товаром. Хіба що момент передачі ризиків або отримання фізичного контролю над товаром співпали з датою митного оформлення. Таке теж часто буває.

Увага: Дата переходу ризиків, дата фізичного контролю, дата переходу права власності, дата митного оформлення – вони можуть як співпасти, так і бути різними

Яку дату обрати – дату по Інкотермс чи дату фізичного контролю за товаром – вирішувати самому бухгалтеру в залежності від конкретної ситуації з договором та уже існуючої практики обліку. Справа в тому, що однієї дати недостатньо – треба ще й знати достовірну вартість товару (п. 5 НП(С)БО 9 “Запаси”). Однак, первісна вартість товару, який ще не пройшов розмитнення, невідома. Виходить, що до дати митного оформлення первісна вартість товару невідома (!). Звідси й з’являється той підхід, який використовують деякі бухгалтери – оприбуткування за датою митного оформлення, хоча це й не зовсім правильно з точки зору НП(С)БО, адже ризики уже могли й бути передані або передаються після перетину кордону й митного оформлення.

Аби не порушувати НП(С)БО вищеописану проблему можна розв’язати за допомогою рахунку 287 “Товари у дорозі”, по якому оприбутковувати товари, які ще не пройшли митне оформлення, але всі ризики по ним уже несе покупець. Такий рахунок відсутній у стандартному Плані рахунків, але його можна ввести в обліку самостійно, затвердивши зміни до робочого плану рахунків або через наказ про облікову політику.

Нижче наведено 2 можливих варіанти обліку товару:

Використання рахунку 287 “Товари у дорозі” дає можливість оприбуткувати товар ще до його розмитнення, не знаючи його повну первісну вартість. Вона стає відомою пізніше й тоді уже повноцінно все відображається на субрахунку 281 “Товари на складі” (або 282 “Товари в торгівлі” ).

Увага: Для оприбуткування товару, який ще не пройшов митного оформлення, можна ввести в облік рахунок 287 “Товари в дорозі”

Імпорт товарів проводки: шпаргалка для бухгалтера

Нижче наведемо як довідник стандартні проведення, які можливі при імпорті товарів. Числовий приклад використання цих проведень наведено нижче.

Розглянемо тепер типовий приклад імпорту товарів у бухгалтерських проводках.

Бухгалтерські проводки імпорту товарів