Головна » Бухгалтеру » Консультації » ЧИ МОЖНА СПИСАТИ ДЕПОНОВАНУ ЗАРПЛАТУ ЗІ СТРОКОМ ДАВНОСТІ ПОНАД ТРИ РОКИ?
Консультації

ЧИ МОЖНА СПИСАТИ ДЕПОНОВАНУ ЗАРПЛАТУ ЗІ СТРОКОМ ДАВНОСТІ ПОНАД ТРИ РОКИ?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Позовна давність

Під час проведення інвентаризації у бюджетній установі було виявлено кредиторську заборгованість за депонованою заробітною платою, строк давності якої – понад три роки. Зарплату було нараховано працівникові у зв’язку зі звільненням. Для її отримання він не з’явився. Місце перебування працівника наразі не встановлено. Чи можна списати депоновану зарплату як кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув?

Так, можна. Бюджетна установа має право списати депоновану зарплату як кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув, якщо працівник не отримав її не з вини установи. Позовна давність не поширюється на випадки, коли установа не виплатила зарплату з порушенням законів про працю. Обґрунтуємо це.

Згідно з пп. 6 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 (далі – Положення № 148), під депонованою зарплатою розуміється готівка, отримана суб’єктами господарювання для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам.
Установа має право зберігати у своїй касі готівку, отриману в банку, зокрема для виплати зарплати, понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день отримання готівки в банку (п. 18 Положення № 148).
Тому депонована зарплата повертається на рахунок установи, яка є роботодавцем.
 
У листі Держпраці від 04.01.17 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 роз’яснено, що в разі неотримання зарплати працівником за умови, що виплата здійснювалася весь час роботи готівкою і працівника про це повідомлено, роботодавець повинен її депонувати. У такому разі роботодавець виконує свій обов’язок щодо забезпечення своєчасної виплати зарплати.
Тобто якщо зарплату не виплачено працівникові не з вини установи та депоновано в установленому порядку, то це не є порушенням законодавства про оплату праці.
 
Якщо борг із зарплати накопичується, виникає кредиторська заборгованість перед працівниками. З метою бухгалтерського обліку в бюджетній установі згідно з п. 1.2 розд. І Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 02.04.14 р. № 372 (далі – Порядок № 372), прострочену кредиторську заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, визначено як кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув. Нагадаємо, що ст. 257 Цивільного кодексу (далі – ЦК) загальну позовну давність установлено тривалістю три роки.
 
Вимоги, пов’язані з оплатою праці, не належать до передбачених ст. 268 ЦК вимог, на які позовна давність не поширюється.
 
Виходячи з вищенаведеного, робимо висновок, що депонована зарплата, щодо якої роботодавець виконав свій обов’язок зі своєчасної виплати, є звичайною простроченою кредиторською заборгованістю, яка списується із плином загальної позовної давності – трьох років.
На це прямо вказує п. 4.7 Порядку № 372, в якому зазначено, що суми кредиторської заборгованості за депонованою зарплатою, стипендіями, пенсіями, допомогою та іншими виплатами населенню, які не отримані в установлений строк та строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку в загальному порядку.
У листі Держказначейства від 23.12.05 р. № 07-04/2393-11338 роз’яснено, що своєчасно не отримані суми зарплати та стипендій в установлений для виплати з каси установи термін мають обліковуватися установами протягом трьох років і за умови неотримання їх відповідною фізичною особою в зазначений термін – перераховуватись у дохід бюджету.
Для врегулювання питання обліку депонованих сум зарплати і стипендій Держказначейство пропонує відкривати розпорядникам бюджетних коштів для обліку сум депонованих коштів рахунки в органах Казначейства.
 
У зазначеному листі Держказначейства також визначено порядок відображення у бухгалтерському обліку бюджетних установ операцій із розрахунків із депонентами. Наведемо окремі з них. Субрахунки наводимо станом на 01.01.17 р. з урахуванням Методичних рекомендацій із зіставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затверджених наказом Мінфіну від 21.12.16 р. № 1127.
 
У разі зарахування депонованої заробітної плати на особистий рахунок працівника в установі банку здійснюється бухгалтерське проведення за дебетом субрахунку 6412 «Розрахунки з депонентами» та кредитом субрахунку 6514 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках». Для перерахування коштів дебетується субрахунок 6514 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках» та кредитується субрахунок 2314 «Інші рахунки в Казначействі».
 
Якщо строк позовної давності минув (ст. 257 ЦК), суми заборгованості за депонованою зар­платою перераховуються до бюджету. Водночас на суму депонованої зарплати дебетується субрахунок 6412 «Розрахунки з депонентами» та кредитується субрахунок 6312 «Інші розрахунки з бюджетом».
Для перерахування коштів до бюджету дебетується субрахунок 6312 «Інші розрахунки з бюджетом» та кредитується субрахунок 2314 «Інші рахунки в Казначействі».
 
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник згідно зі ст. 233 КЗпП має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком.
Тобто норми ст. 233 КЗпП застосовуються до суми заборгованості з виплати зарплати в разі вирішення трудових спорів.
 
Отже, якщо установа (роботодавець) не виплатила зарплату, порушивши законодавство про працю, на такі випадки позовна давність не поширюється.
 
 

Поділіться з друзями - підтримайте проект
Читати по темі:  Податки за листопад 2018 року слід сплатити до 28 грудня включно

Наша розсилка

Події

липень, 2021

X