Кадастрові реєстратори у випадку виявлення накладок земельних ділянок не будуть відмовляти в їх реєстрації.
Держгеокадастр пообіцяв виправити ситуацію з накладками земельних ділянок. Про це повідомив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в соцмережах.
За його словами ситуація, коли при державній реєстрації земельної ділянки з’ясовується факт «знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини», або, іншими словами, «накладка» – це страшний сон будь-якого інженера-землевпорядника.
Накладення запроєктованої земельної ділянки на іншу, вже внесену до Державного земельного кадастру ділянку є підставою для відмови у державній реєстрації.
Неможливість державної реєстрації земельної ділянки з «накладкою» часто призводить до того, що інженери-землевпорядники йдуть шляхом найменшого супротиву, стикуючи нову земельну ділянку із вже наявною у кадастрі, що відображена неправильно. Це множить помилки у кадастрі, виправляти їх стає все складніше і складніше – наприклад, коли йдеться про садове товариство, мова може йти про десятки і сотні невірно відображених земельних ділянок.
При цьому правило про недопустимість «накладок» (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр») не стало дієвим запобіжником для їх виникнення – у Державному земельному кадастрі наразі наявні тисячі земельних ділянок із накладеннями.
Для припинення цієї практики, Держгеокадастром підготовлено відповідний лист із роз’ясненнями для державних кадастрових реєстраторів.
У вищезазначеному листі Голова Держгеокадастру Роман Лещенко звертає увагу державних кадастрових реєстраторів на те, що, згідно з чинним законодавством, наявність «накладки» буцімто не є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки. Якщо земельна ділянка сформована правильно – вона повинна бути внесена до Державного земельного кадастру, незважаючи на наявність «накладки» – зазначив він.
Держгеокадастр роз’яснює, що самого по собі факту «знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини» недостатньо для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Така відмова можлива лише у випадку, коли проведення державної реєстрації призвело б до порушення принципу об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
У Держгеокадастрі впевнені, що відмова у державній реєстрації нової земельної ділянки явно суперечитиме вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають від суб’єкта владних повноважень діяти не лише «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України» (пункт 1 статті), але і «з використанням повноваження з метою, за якою це повноваження надано» (пункт 2 статті 2). А саме, така відмова, перешкоджаючи внесенню до Державного земельного кадастру достовірних відомостей, суперечить визначеній статтею 2 Закону меті ведення Державного земельного кадастру, яка полягає в інформаційному забезпеченні органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.
Відмова також суперечитиме таким принципам Державного земельного кадастру, як обов’язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об’єкти та об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі (стаття 3 Закону).
