Консультації

Додаток Д2 декларації з ПДВ: проблемні питання

Друк
Влада Карпова, к. е. н., консультант з питань обліку та оподаткування
Джерело: Ліга-Закон

В останній день подання декларації з ПДВ за січень 2016 р. з’явилися “запізнілі” роз’яснення податківців з приводу заповнення графи 2 додатка Д2. Деяких платників податків контролери вже встигнули попередити про необхідність виправлення даних поданого додатка Д2. У статті ми розповімо про те, чи потрібно реагувати на такі прохання податківців, і як реалізувати їхні вимоги.

У чому проблема

Нагадаємо, що в додатку Д2 “Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду)” розробники допустили неточність. За логікою у гр. 2 “Платник податку – покупець (індивідуальний податковий номер)” таблиці додатка Д2 слід було зазначати індивідуальний податковий номер продавця, а не покупця.

Розглядаючи цю проблему , ми рекомендували до появи роз’яснень офіційних органів дотримуватися формальностей і проставляти в цій графі власний індивідуальний податковий номер (ІПН). При цьому ми керувалися тим, що в ПКУ такі дії не передбачені, а точний відбір контрагентів з метою їх зазначення в додатку Д2 здійснити неможливо.

І ось роз’яснення з’явилися, але більшість платників на той момент вже подали декларацію з ПДВ із зазначеним власним ІПН у графі 2 додатка Д2.

Так, спочатку в запитанні-відповіді з розділу 101.20 ресурсу База податкових знань(“ЗІР”), а потім у листі ДФСУ від 22.02.2016 р. № 6111/7/99-99-19-03-02-17 податківці повідомили, що для відображення сум ПДВ, за рахунок яких було сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у гр. 2 додатка Д2 слід вказувати ІПНпостачальника, у якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від’ємне значення ПДВ.

Причому до деяких платників уже після підтвердження факту одержання декларації (другої квитанції) додзвонилися місцеві податківці та, посилаючись на ці роз’яснення, попросили подати нову декларацію з виправленими показниками.

У зв’язку з цим у платників податків виникли обґрунтовані запитання:

1) Чи зарахують таку декларацію (зі своїм ІПН у додатку Д2) як прийняту?

2) Що буде, якщо показники декларації не виправити, як це пропонують зробити податківці?

3) Як розподілити від’ємне значення за ІПН постачальників?

Пропонуємо разом розібратися з цими проблемами.

Питання 1. Визнання декларації

Наголосимо, що не визнати декларацію лише на підставі того, що в гр. 2 додатка Д2 було зазначено власний ІПН, контролери не можуть.

Так, у п. 49.8 ПКУ чітко сказано, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіхобов’язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, 48.4 ПКУ (до яких показники додатка Д2 не відносяться). Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. У тому числі це стосується й показників додатка Д2.

За умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ (щодо зазначення обов’язкових реквізитів) посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ПКУ).

Згідно з пп. 49.9.2 ПКУ декларація вважається прийнятою, зокрема, якщо контролюючий орган з дотриманням вимог п. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений  ст. 49 ПКУ строк.

До того ж п. 49.10 ПКУ чітко встановлює, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, у тому числі висунення будь-яких не визначених ст. 49 ПКУ умов такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань і т. п.) забороняється.

Факт прийняття податкових документів платника податків до бази даних податкового органу підтверджує друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі (п. 7.5 розділу III Інструкції № 233, пп. 4.13.7 Методрекомендацій № 516).

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі пронеприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин (п. 7.6 розділу III Інструкції № 233).

Таким чином, якщо платник податків одержав другу квитанцію про прийняття декларації, вона вважається прийнятою. Відповідно, за неподання декларації не може бути застосовано жодних штрафних санкцій до платника податків.

Питання 2. Відповідальність за неправильне заповнення додатка Д2

Відразу наголосимо: ніякої відповідальності за зазначення свого ІПН у додатку Д2 до платника податків контролери застосувати не можуть.

Адже в цьому випадку платник податків заповнив додаток Д2 у суворій відповідності із затвердженою формою, тому говорити про неправильне заповнення якихось показників декларації взагалі не доводиться. Те, що Мінфін припустився логічної помилки у формулюванні додатка Д2 – проблема контролюючих органів, а не платників податків.

Отже, контролери можуть рекомендувати уточнити дані додатка Д2, але в жодному разі не наполягати на цьому. Будь-які подібні вимоги контролерів (навіть із посиланням на вищевказаний лист ДФСУ) незаконні. Листи не є нормативними актами та є обов’язковими до застосування тільки для контролюючих органів (у порядку внутрішньовідомчої підпорядкованості), а не для платників податків.

Тож платник податків у даній ситуації має повне право на власний розсуд вирішувати, йти на поступки контролерам чи ні.

Питання 3. Порядок проставлення ІПН у додатку Д2

Наприклад, ви вирішили піти на поступки та подати після закінчення строку подання звітної декларації Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. У такому розрахунку (у разі збереження інших показників) будуть фактично продубльовані всі показники попередньої декларації, тобто показники гр. 4 і гр. 5 будуть співпадати, а в гр. 6 стоятиме прочерк. Відмінність полягає лише в тому, що у гр. 2 додатка Д2, який подається до уточнюючого розрахунку, будуть зазначені ІПН постачальників.

При цьому слід врахувати, що в додатку Д2 показують суми ПДВ (податкового кредиту), що відносяться до постачання, а не всю вартість поставлених товарів (робіт, послуг).

Як підібрати постачання у розрізі контрагентів, на даний момент не зовсім ясно. Очевидно, точно це зробити можна лише в одному випадку, який на практиці зустрічається рідко, а саме: коли в періоді утворення від’ємного значення ПДВ взагалі немає податкових зобов’язань, а є тільки податковий кредит. У майбутніх періодах це від’ємне значення не зменшувалося.

В інших випадках добір контрагентів за будь-якими критеріями буде умовним. Пояснимо це на прикладі.

Припустимо, у звітному періоді підприємство відобразило 10000,00 грн. податкового кредиту (ряд. 17 декларації), при цьому податкові зобов’язання склали 7000,00 грн. (ряд. 9 декларації). Разом від’ємне значення: 10000 – 7000 = 3000,00 грн. Це “збірна” величина. Відповідно, неможливо точно визначити, які саме придбання товарів у конкретних контрагентів “припали” на зарахований податковий кредит (7000,00 грн.), а які віднесені до від’ємного значення (3000,00 грн.).

Імовірно, що податківці в майбутньому радитимуть у першу чергу показувати в додатку Д2 постачання за тими контрагентами, перед якими у підприємства є заборгованість. Логіка тут проста: додаток Д2 використовується для перевірки права на бюджетне відшкодування, що виникає лише за оплаченими постачаннями.

Тому якщо ви маєте неоплачене постачання, а в додатку Д2 зазначите код постачальника за оплаченими постачаннями, контролери зможуть висунути претензії в частині некоректного заповнення додатка Д2.

Якщо ви не будете в майбутньому претендувати на бюджетне відшкодування за такими сумами, то претензії податківців не призведуть до штрафів. А от якщо платник податків заявить бюджетне відшкодування (заповнить у майбутніх періодах ряд. 20.2 декларації) і при цьому в додатку Д2 не зазначить неоплачені постачання, податківці можуть накласти штраф згідно з п. 123.1 ПКУ в розмірі 25 % від суми завищеного бюджетного відшкодування, а при повторному порушенні – у розмірі 50 % від такої суми.

Тому таким платникам податків (так само як і іншим) є сенс передусім зазначати в додатку Д2 контрагентів з неоплаченими постачаннями. Причому якщо за певним постачанням проведена часткова оплата, обережним платникам бажано зазначати в додатку Д2 тільки неоплачену частину. Логічно підбирати контрагентів у порядку хронології (виходячи з тих постачань, товари (роботи, послуги) за якими було отримано пізніше).

Втім, можна обрати й інший порядок відбору, який підприємство вважає для себе більш прийнятним. Незалежні консультанти, наприклад, радять підбирати партнерів виходячи зі ступеня благонадійності, тобто насамперед показувати контрагентів, які не мають ознак сумнівності з позиції податкової історії.

В аналогічному порядку можна підбирати й оплачені постачання.

Пам’ятайте, що будь-яка процедура відбору буде правильною, оскільки в нормативних актах її попросту немає.

Приємний бонус від Мінфіну полягає в тому, що суми від’ємного значення, які утворювалися до 01.07.2015 р., розшифровувати у розрізі контрагентів не потрібно. Вони зазначаються одним рядком.

Продемонструємо пропонований контролерами підхід на прикладі:

Умова:

Показники декларації за січень 2016 р. представлено в табл. 1, дані декларації за грудень 2015 р. – в табл. 2.  Інформація про заборгованість перед контрагентами наведена в табл. 3.

Рішення:

Визначаємо суму, яка відноситься до від’ємного значення декларації за січень 2016 р.: ряд. 19 “–” (ряд. 20.1 + ряд. 20.2) “–” ряд. 16.1. За даними прикладу: 7000 – 3000 – 3000 = 1000,00 грн.

Інша сума: 4000 – 1000 = 3000,00 грн. відноситься до від’ємного значення за грудень 2015 р., оскільки в декларації за грудень 2015 р. не заповнено ряд. 20 “Від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3):”.

Підбираємо для заповнення додатка Д2 контрагентів за такою ознакою: у першу чергу вказуємо тих контрагентів, перед якими значиться заборгованість у хронологічному порядку (виходячи із заборгованості), яка у відповідному періоді виникла пізніше.

Тоді додаток Д2 буде заповнено так, як показано в таблиці 4.

Таблиця 1

№ з/п

Рядок декларації за січень 2016 р.

Назва рядка

Показник

1

Ряд. 9

Усього податкових зобов’язань

(сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 4.1 + 4.2 + 6 + 7 (-/+) + 8) колонки Б)

8000,00

2

Ряд. 16.1

значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду

3000,00

3

Ряд. 17

Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 11.4 + 12 (-/+) + 13 (-/+) + 14 (-/+) + 15 (-/+) + 16 (-/+) колонки Б)

15000,00

4

Ряд. 19

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9 декларації 0110) (сума рядків 14 таблиць 1 – 3 додатка ДС10 до декларації 0121 – 0123, 0130) (позитивне значення)

7000,00

5

Ряд. 20.2

підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3):

3000,00

6

Ряд. 21

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121 – 0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)

4000,00

Таблиця 2

№ з/п

Рядок декларації за грудень 2015 р.

Назва рядка

Показник

1

Ряд. 9

Усього податкових зобов’язань

(сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б)

18000,00

2

Ряд. 17

Усього податкового кредиту

(сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (- чи +)) колонки Б)

21000,00

3

Ряд. 19

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9) (позитивне значення)

3000,00

4

Ряд. 20

Від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3):

5

Ряд. 23.1

зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

6

Ряд. 23.2

підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3)

7

Ряд. 24

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду  (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)

3000,00

Таблиця 3

№ з/п

Назва контрагента

Індивідуальний податковий номер контрагента

Сума постачання

Сума ПДВ (податкового кредиту)

Дата виникнення заборгованості (дата оприбуткування товарів)

Сума заборгованості

Сума ПДВ (податкового кредиту) у складі заборгованості

1

ТОВ “Статус”

1256385925

12000

2000

08.12.2015

12000,00

2000,00

2

ПП “Простір”

2563891256

6000

1000

22.12.2015

6000,00

1000,00

3

ТОВ “Політ”

1896532445

3000

500

29.12.2015

3000,00

500,00

4

ТОВ “Лакомка”

1895623567

3600

600

12.01.2016

6000,00

1000,00

5

ПП “Старград”

1256359638

6000

1000

18.01.2016

3600,00

600,00

Таблиця 4

з/п

Платник податку – покупець (індивідуальний податковий номер)

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21)

звітний (податковий) період, у якому виникло значення

сума

в тому числі сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України

місяць

рік

1

2

3

4

5

6

1

1256359638

01

2016

600,00

600,00

2

1895623567

01

2016

400,00

400,00

3

1896532445

12

2015

500,00

500,00

4

2563891256

12

2015

1000,00

1000,00

5

1256385925

12

2015

1500,00

1500,00

Залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яке відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, та на яке було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року

х

Усього

4000,00

4000,00

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Інструкція № 233 – Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233.

Наша розсилка

Випадкова цитата

Хочешь иметь столько денег,чтобы хватало тебе и твоей семье – работай сам… Хочешь обеспечить свои будущие поколения – заставь людей работать на себя

— Карл Маркс

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

Додаток Д2 декларації з ПДВ: проблемні питання

Час читання: 20 min
0