Головна » Бухгалтеру » Консультації » ДПС про лібералізацію застосування РРО
Консультації

ДПС про лібералізацію застосування РРО

Поділіться з друзями - підтримайте проект

10 грудня 2020 набрав чинності Закон України від 01.12.2020 № 1017-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” (далі – Закон №1017).

Які зміни вже працюють, а яких чекати з 1 січня 2021 року і кому треба застосовувати РРО, не дивлячись ні на що, читайте нижче.

За словами Ірини Короткової, до 1 січня 2022 року для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку діють два головні критерії,  які стосуються загальної суми річного доходу. А саме: обсяг доходу, який дає право на перебування на спрощеній системі оподаткування та обсяг доходу, який вимагає застосування РРО. 

Обидва ці критерії змінено Законом №1017.

Так, з  1 січня 2021 року граничні обсяги доходів для перебування на спрощеній системі оподаткування для 1-3 груп встановлюються, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП):

  • група – 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінзарплаті 6000 грн – це 1 002 000 грн);
  • група – 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. – 5 004 000 грн);

      3 група – 1167 МЗП (1 січня 2021 р – 7 002 000 грн) – цей критерій застосовуватиметься і щодо юросіб – «єдинників».

Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам підприємцям (ФОП) не застосовувати РРО, теж встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 МЗП (1 320 000 грн). Діятиме цей критерій лише протягом 2021 року, оскільки з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками усі ФОП повинні будуть проводити розрахункові операції за допомогою РРО.

Читати по темі:  Кто обязан использовать РРО: разъясняет ГФС

Другий важливий критерій для ФОП-«єдинників» з метою застосування РРО – це група, у якій вони перебувають.

Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році, то всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, який передбачено п. 296.10  ст.296 ПКУ.

Проте, як і раніше, 1 група обмежена видами діяльності, які може здійснювати ФОП     (пп. 1 п. 291.4 ПКУ). Новий обсяг річного доходу для таких ФОП  з 01.01.2021 р. –             1 002 000  грн.

Третій важливий критерій для підприємців, які застосовують спрощену систему – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Перелік таких видів діяльності наведено п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

До 1 січня 2021 року РРО потрібні тим ФОП-«єдинникам» 2-4 груп, які здійснюють:

реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Протягом усього 2021 р. застосовувати РРО зобов’язаані ті ФОП-«єдинники» 2-4 груп, які будуть здійснювати реалізацію:

технічно- складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

З 1 січня 2022 можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку. 

Застосування РРО вимагає Закон України від 6 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі- Закон про РРО). Саме він встановлює, що таке «розрахункова операція». Випадки коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна –  визначено ст. 9 Закону про РРО.

Читати по темі:  Які ФОП – платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО?

І, нарешті, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнено п. 14. І він є надпопулярним серед запитів від продавців та їх бухгалтерів. 

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що: 

        –  пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні);

        – пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів.

І їх називають два: 

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється нормами гл.10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється інструкцією «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженою постановою Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі – Інструкція №705).

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем.

Читати по темі:  За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю у зв’язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват 24, Monobank , Liqpay, Portmone, присвячено не одне роз’яснення ДПС (листи: від 30.04.2020   №1763/ІПК/18-28-05-06-23, від 31.01.2020  №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). В усіх  листах  вимагається застосування РРО. 

На завершення ще раз хочу нагадати, що з 01.08.2020 кожен суб’єкт господарювання може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджети.

Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі, розміщене за посиланням та у Фіскальному додатоку пРРОсто

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді застосовуючи Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності (код форми J/F 136602).

Передача даних від програмних РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням.

Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС продовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних програмних РРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua.

ДПС


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

травень, 2021

X