Економічний паспорт українця. Чий приклад хоче наслідувати Зеленський

За словами голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, ініціатори “економічних паспортів” розраховують, що у 18 років українець зможе розраховувати на суму у близько 10 тисяч доларів.

Кошти на рахунки можуть надходити не лише від рентних платежів, каже пан Гетманцев. Це можуть бути і доходи від приватизації (план з якої вже не перший рік не виконується), і надходження від ПДВ на імпортні товари. Проте наразі йдеться саме про плату за видобуток корисних копалин з надр України.

Поки що не зовсім зрозуміло, коли почне діяти ця ініціатива, і чи стосуватиметься вона дітей, які народяться вже після ухвалення закону, або ж усіх неповнолітніх, яких нині в Україні понад 7,5 мільйонів. Це стане відомо після оприлюднення всього тексту президентського проєкту.

Проте напевне можна сказати, що Україна не лише не входить до лідерів видобутку нафти і газу, а впродовж багатьох років значною мірою залежить від імпорту газу, і ще більше – нафти та нафтопродуктів. Втім, в Україні є інші корисні копалини, зокрема, залізна руда, а газу внутрішнього видобутку достатньо для покриття потреб населення.

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав понад 71 млрд грн доходів від ренти – близько 2,5 млрд доларів за середнім прогнозованим на наступний рік курсом.

У попередні роки рентні надходження в бюджет були значно меншими і не перевищували 60 млрд грн. Наприклад, у 2021 році доходи від надр заплановані на рівні менше 42 млрд грн. А їхнє зростання стало можливим лише через зростання світових цін на сировину. Саме на нього уряд розраховував, ухвалюючи й останні податкові зміни та зміни до бюджету.

Втім, якщо ціни на корисні копалини, передусім руду і газ впадуть, то і доходи від ренти будуть меншими.