Головна » Бухгалтеру » Кадровий облік » Коли затримку заробітної плати потрібно компенсувати
Кадровий облік

Коли затримку заробітної плати потрібно компенсувати

Поділіться з друзями - підтримайте проект

У зв’язку з тим, що на даний момент влада все більше уваги приділяє перевіркам у сфері трудових відносин, а працівники все частіше відстоюють свої права у суді, роботодавці почали все прискіпливіше перевіряти виконання ними норм трудового законодавства. Вказане стосується і порядку виплати заробітної плати. Відповідно, нижче і розглянемо питання, пов’язані з проведення компенсації працівникам за затримку виплати заробітної плати.

1. Щодо умов виплати заробітної плати

Перед тим, як розглядати питання про порядок виплати компенсації за затримку заробітної плати, нагадаємо вимоги до порядку виплати заробітної плати.

А саме, ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

2. Коротко про відповідальність

Також зазначимо про відповідальність роботодавця та його посадових осіб за несвоєчасну виплату заробітної плати. А саме, для роботодавця передбачена фінансова відповідальність, для посадових осіб, фізичних осіб-підприємців – адміністративна та кримінальна.

Так, ст. 265 КзпП України визначено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Звертаємо увагу, що відповідальність передбачена не за будь-яку затримку у виплаті, а лише за затримку більше, як за один місяць.

Читати по темі:  Поділили приміщення на два і більше об’єкти - подайте Повідомлення про об’єкти оподаткування (ф. № 20-ОПП)

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 41 КУпАП, відповідно до якої порушення встановлених термінів виплати заробітної плати тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (510-1700 грн.)

Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 НМДГ (1700-5100 грн.).

Кримінальна відповідальність передбачена ст. 175 КК України, згідно з якою безпідставна невиплата заробітної плати чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від 500 до 1000 НМДГ або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати та інших встановлених законом виплат карається штрафом від 1000 до 1500 НМДГ або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому, звертаємо увагу на наступне:кримінальна відповідальність також передбачена за затримку більше, як за один місяць;особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати;відповідно до Листа ВСУ від 01.01.2006 р. «Практика розгляду судами кримінальних справ про невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших установлених законом виплат» безпідставною слід вважати невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату.

3. Компенсація

  • За що здійснюється компенсація

Відповідно до ст. 1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 2,3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі – Порядок № 159) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти, у тому числі, і заробітну плату.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ст. 6 Порядку № 159 своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Читати по темі:  Размер прожиточного минимума на 2016 г.

Таким чином, необхідними умовами для здійснення компенсації є затримка виплати зарплати на один і більше календарні місяці, така затримка у отриманні зарплати повинна бути здійсненна не з вини працівника.

  • Порядок розрахунку, виплати компенсації

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЗУ ««Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

При цьому, зазначаємо, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У свою чергу Порядок № 159 визначає, що сума компенсації обчислюється наступним чином: як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме:

власних коштів – підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об’єднаннями громадян;

коштів відповідного бюджету – підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Зазначаємо, що у Порядку № 159 наведений Приклад обчислення суми компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати.

У бухобліку компенсаційні виплати по оплаті праці включаються до складу витрат на оплату праці на підставі п. 23 П (С) БО 16 «Витрати», та оскільки з 01.01.2015 р. податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінрезультату (згідно з П(С)БО або МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України, то сума компенсації включається до податкових витрат.

  • Порядок оподаткування компенсації

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» додаткова заробітна включає компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Читати по темі:  Навчальна відпустка

Відповідно до п.п. 2.2.8. Інструкції № 5 до фонду додаткової заробітної плати відносяться компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, у тому числі, і суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

У свою чергу відповідно до п.п. 14.1.148 ПК України до заробітної плати для цілей розділу IV цього Кодексу відноситься і додаткова заробітна плата, інші компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Таким чином, сума компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати відносяться до фонду додаткової зарплати, отже підлягає відповідному оподаткуванню.

А саме, така компенсація підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі 18 %, шляхом утримання ПДФО із суми такої компенсації, за її рахунок та сплаті ПДФО до бюджету при виплаті компенсації.

Також така компенсація враховуються при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, при визначенні бази оподаткування ПДФО також підлягає застосованню податкова соціальна пільга.

У звіті за формою № 1ДФ сума компенсації підлягає зазначенню з ознакою доходу «101».

Згідно з пyнктом 161 підрозділу 10 pозділу XХ ПK України сума компенсації також підлягає оподаткуванню військовим збором у розмірі 1,5% шляхом його утримання із суми такої компенсації та за її рахунок, сплаті до бюджету при виплаті компенсації.

Також, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на суму такої компенсації нараховується єдиний внесок.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначений у ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та встановлений у розмірі 22 %, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

У Звіті з ЄСВ компенсація підлягає зазначенню у складі фонду оплати праці того місяця, в якому нараховуються така компенсація, та зазначенню у таблиці 6 додатка 4 Звіту однієї сумою разом із зарплатою.

Автор статті: адвокат Марина Костенко, партнер АО «Адвокатської форми «Єфімов та партнери»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

два × 4 =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Наша розсилка

Реклама

Random Quote

Все знают что счастье не в деньгах но все хотят убедиться лично

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: