Нормативна база бухгалтера

ЛИСТ ДФС від 23.03.2015 р. № 9843/7/99-99-17-03-01-17

Друк

ЛИСТ

від 23.03.2015 р. № 9843/7/99-99-17-03-01-17

 

Головні управління

ДФС в областях, місті Києві

Міжрегіональне головне управління ДФС –

Центральний офіс з обслуговування великих платників

Про надання роз’яснення

Прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі — Закон № 77), який набрав чинності з 01 січня 2015 року та надав роботодавцям право на застосування коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску, стало значним кроком у реформуванні сплати єдиного внеску.

Проте умови, визначені Законом № 77 виявилися обтяжливими для більшості платників єдиного внеску.

З метою залучення більшої кількості платників єдиного внеску до застосування понижуючого коефіцієнта народними депутатами України спільно з Державною фіскальною службою України розроблено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464), які внесено Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)», який набрав чинності, з 13 березня 2015 poку.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено новим пунктом 9 5, згідно з яким платники єдиного внеску до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі — Коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці (далі — БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі — СмБН(зо)2014);

б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці (далі — СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі — ЄмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відс. середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі — СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно за такою формулою;

Коефіцієнт = СмБН(зо)2014/ БН(зо),

де:

СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу — це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок/кількість звітних місяців платника у 2014 році/СмК(зо)2014:

БН(зо) — база нарахування єдиного внеску на одну застраховану особу за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, не сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звідному місяці 2015 року, яким нараховані виплати;

СмК(зо)20І4 — середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік — це сумарна кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у кожному місяці у 2014 році / кількість звітних місяців платника у 2014 році;

СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році — це сума нарахованого єдиного внеску за 2014 рік/кількість звітних місяців платника у 2014 році/СмК(зо)2014;

СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці — це сума нарахованого єдиного внеску у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Якщо в результаті розрахунку Коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує Коефіцієнт 0,4,

Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.

Розрахований Коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.

При розрахунку Коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, яка подається відповідно до вимог цього Закону.

У разі застосування Коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це у звіті.

Платник єдиного внеску, що застосував Коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати Коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування Коефіцієнта поновлюється з місяця в якому сплачено таку недоїмку (борг).

З 01 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Розглянемо основні відмінності між Законом № 77 та Законом № 219 в частині застосування понижуючого коефіцієнта.

Платники єдиного внеску, які мають право застосувати понижуючий коефіцієнт:

 

Закон № 77Закон № 219Відмінність
визначені в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, тобто:визначені в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому (крім платників, які виплачують грошове забезпечення) пункту 1 частини першої статті Закону № 2464 тобто:Виключено платників, зазначених у статті 10 Закону № 2464 (тобто платників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування);

Надано можливість застосовувати понижуючий коефіцієнт платникам єдиного внеску, визначеним в абзацах четвертому та сьомому пункту 7 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, (тобто особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізичним особам, які використовують найману працю а також підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами).

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) повідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) повідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;Без змін
фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);Без змін
особи зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464:Виключено
члени фермерського господарства. особистого селянського господарства;Виключено
громадяни України, які працюють за межами України;Виключено
особі, які досягли 16-річного віку та не належать до платників єдиного внеску.Виключено
фізичі особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тa фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту.Доповнено
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.Доповнено

 

База нарахування єдиного внеску, до якої застосовується понижуючий коефіцієнт:

 

Закон № 77Закон № 219Відмінність
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464.При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

 

Понижуючий коефіцієнт застосовується до ставок, встановлених ч істиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464:

 

Єдиний внесок для платників, значених у пункті 1 (тобто для роботодавців) (крім абзацу сьомого (тобто крім підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 (тобто сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці») бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (від 36,76 відс. для 1 класу професійного ризику виробництва, де 49.7 відс. для 67 класу професійного ризику виробництва)Єдиний внесок для платників, значених у пункті 1 (тобто для роботодавців) (крім абзацу сьомого (тобто крім платників, які виплачують грошове забезпечення), частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 (тобто сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці») бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (від 36,76 відс. для 1 класу професійного ризику виробництва, де 49.7 відс. для 67 класу професійного ризику виробництва)Без змін
Для бюджетних установ (єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування).Для бюджетних установ (єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування).Без змін
Для платників, які використовують працю найманих працівників із числа, осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, (єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96 відсотка визначеної бази нарахування).Для платників, які використовують працю найманих працівників із числа, осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, (єдиний внесок встановлюється у розмірі 45,96 відсотка визначеної бази нарахування).Без змін
Винагорода за цивільно-правовими договорами для роботодавців, крім тих, які виплачують грошове забезпечення, (єдиний внесок встановлюється у розмірі 34.7 відсотка).Винагорода за цивільно-правовими договорами для роботодавців, крім тих, які виплачують грошове забезпечення, (єдиний внесок встановлюється у розмірі 34.7 відсотка).Без змін
Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність (від 36,76 відс. для І класу професійного ризику виробництва до 49,7 відс. для 67 класу професійного ризику виробництва).Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки з оплати праці якого проводяться нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність (від 36,76 відс. для І класу професійного ризику виробництва до 49,7 відс. для 67 класу професійного ризику виробництва).Без змін
На період до 1 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30,1 розділ 30, клас 33.15 група 33,1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) (розмір єдиного внеску встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної бази нарахування єдиного внеску)На період до 1 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30,1 розділ 30, клас 33.15 група 33,1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) (розмір єдиного внеску встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної бази нарахування єдиного внеску)Без змін
Підприємства установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (єдиний внесок встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної бази нарахування).Доповнено

 

Умови застосування Коефіцієнта:

 

Закон № 77Закон № 219Відмінність
Показники розраховувались виходячи з показників в цілому по платникуПоказники розраховуються виходячи з даних на одну застраховану особуКонкретизація по одній застрахованій особі
1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує і коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (надалі — БН(зо)) збільшилась на 20 і більше відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку па одну застраховану особу (надалі — СмБН(зо)2014);Для набуття права на застосування понижуючого коефіцієнта платнику єдиного внеску необхідно збільшити базу нарахування єдиною внеску в розрахунку на одну застраховану особу мінімум на 20 відсотків.
2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;Виключено
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;б) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі — СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі — СмП(зо)2014):Надано можливість в платникам, які виявили бажання застосувати понижуючий коефіцієнт, підвищити заробітну плату найманим працівникам, при цьому середньомісячний платіж на одну застраховану особу залишається на минулорічному рівні.
4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.Виключено
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200 відс середньомісячної кількості застра хованих осіб платника за 2014 рік (надалі — СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначеним в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього ЗаконуДоповнено

 

Норма Закону, яка буде діяти з 01.01.2016:

 

Закон № 77Закон № 219Відмінність
3 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.3 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, ставки єдиною внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої статті 4 Закону № 2464, застосовуються з коефіцієнтом 0.6.Вилучено платників, зазначених в статті 10 Закону № 2464 (тобто платників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язко вого державного соціального страхування);

Надано можливість застосовувати понижуючий коефіцієнт платникам єдиного внеску визначених в абзацах четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 (тобто особам, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичним особам, які використовують найману працю, а також підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами).

Законом № 219 надано можливість застосовувати понижуючий коефіцієнт платникам, які були утворені або розпочали фінансово-господарську діяльність протягом 2014 року. Для розрахунку таких показників, як:

СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування єдиного внеску платника у 2014 році в розрахунку на одну застраховану особу;

СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб платника за 2014 рік;

СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу у 2014 році.

Використаються дані з урахуванням кількості звітних місяців у 2014 році тобто, у разі, якщо платником єдиного внеску здійснено нарахування заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами хоча б в одному місяці 2014 року та дотримано умов, визначених Законом № 219, він має право на застосування понижуючого коефіцієнта. У разі застосування Коефіцієнта платник здійснює розрахунки показників пропорційно кількості звітних місяців 2014 року.

З огляду на те, що Закон № 219 набув чинності у березні 2015 року, то визначені ним умови, для застосування понижуючою коефіцієнта застосовується до доходів, нарахованих за весь цей місяць.
Водночас Законом № 219 визначено, що понижуючий коефіцієнт застосовується у тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто за місцем роботи за сумісництвом роботодавець має право застосувати знижувальний коефіцієнт до ставки єдиного внеску, згідно з якою оподатковується дохід сумісника.

Понижуючий коефіцієнт не застосовується до:

ставки єдиного внеску для платників, які виплачують грошове забезпечення (34,7 відс.);

ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій для працюючих інвалідів (8,41 відс.);

ставки єдиного внеску для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УTOC (5,3 відс);

ставки єдиного внеску для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (5,5 відс);

всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 відс., 6,1 відс, 2,6 відс. 2 відс, 2,85 відс).

Законом № 219 визначено, що якщо в результаті розрахунку понижуючого коефіцієнта його значення становить менше 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Розрахований коефіцієнт і розмір (ставка) єдиного внеску вказуються з трьома знаками після коми.

При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника єдиного внеску, поданої відповідно до вимог Закону № 2464.

Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до відома платників єдиного внеску.

В.о. Голови

М. В. Мокляк

Наша розсилка

Випадкова цитата

Если бухгалтер нарушает правила, его штрафуют. Если нет, то облагают налогом

PUSH-повідомлення

Підпишись на оперативні сповіщення про оновлення на нашому сайті. Натисни дзвіночок в правому нижньому кутку і натисни ОК. Підтримується браузер Chrome та Firefox

ЛИСТ ДФС від 23.03.2015 р. № 9843/7/99-99-17-03-01-17

Час читання: 34 min
0