Одного дня ви відкриваєте банківську виписку і бачите там неочікуваний і досить приємний сюрприз для керівника, але не досить приємний для бухгалтера у вигляді певної суми коштів, яка вам надійшла на поточний рахунок від невідомого, або відомого Вам контрагента.
Розглянемо декілька ситуацій, яка може трапитись з кожним.
Ситуація перша.
Платіж надійшов від «незнайомого» платника, у якого підстав для здійснення такого платежу немає (наприклад, вступу оплати у вас завжди передує договірна робота, а її в даному випадку з платником не проводили).
В цьому випадку нараховувати ПЗ на дату отримання оплати і складати ПН не потрібно. Адже з таким платником у вас немає господарських відносин. А значить, вважати отримані кошти оплатою товарів / послуг, що підлягають поставці, не можна. Відповідно, немає і підстав для нарахування ПЗ.
Консультація з подібними висновками податківців є і в категорії 101.02 ЗІР: «Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів / послуг <…>, то грошові кошти, які не пов’язані з такими відносинами між суб’єктами господарювання і повернуті в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування ». Правда, відзначимо, що в цій консультації податківці розглядають трохи інший випадок, коли гроші надійшли помилково з вини банку. Але в цілому це не змінює суті, оскільки незалежно від того, з чиєї вини помилково надійшли кошти, операції, яка була б об’єктом оподаткування ПДВ, в цьому випадку все одно немає.
Звернемо увагу: в консультації податківці висувають ще одну умову для того, щоб не нараховувати ПЗ, – помилково надійшли кошти одержувач зобов’язаний повернути в належні терміни.
Відзначимо, що, отримавши без достатніх правових підстав гроші на свій рахунок, ви зважаєте неналежним їх одержувачем, а значить, зобов’язані їх повернути (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).
Законодавством встановлені наступні терміни для з повернення.
Якщо помилкове зарахування коштів відбулося:
– З вини банку – ви зобов’язані повернути їх протягом 3 робочих днів від дати надходження вам повідомлення від банку-порушника (п. 35.1 Закону № 2346 ). До речі, повідомлення банку-порушника і буде підтвердженням того, що платіж є помилковим. У разі порушення вами цього терміну з вас може стягуватися пеня на користь банку-порушника в розмірі 0,1% суми за кожен день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, але не більше 10% суми переказу.
* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р № 2346-III.
Поле «Призначення платежу» в платіжці на повернення може виглядати приблизно так:
«Повернення помилково перерахованих коштів (виникли за Платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) Согласно з повідомленням про помилковість переказ № 17 від 17.08.2015 р., Сума без ПДВ 3000 грн., ПДВ 600 грн.»;
– З вини клієнта банку – помилково зараховані кошти повинні бути повернуті в п’ятиденний термін (ст. 6 Указу № 227/95 **). Якщо гроші в цей термін не повернуто, то їх повернення здійснюється в загальному претензійно-позовному порядку (лист НБУ від 09.01.98 р № 25-011 / 46- 181). Оскільки провини банку в цьому випадку немає, то питання повернення помилкових коштів вирішується самостійно між суб’єктами господарювання. Як правило, підставою для повернення коштів є лист від неналежного платника з проханням про їх повернення.
** Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р № 227/95.
Виявивши на своєму банківському рахунку неналежне надходження грошових коштів, за можливості зв’яжіться з їх відправником, щоб він надав лист про помилковий платіж. Бажано отримати такий лист. Це буде беззаперечним підтвердженням того, що платіж дійсно надійшов помилково.
Поле «Призначення платежу» в платіжці на повернення може бути заповнене так: «Повернення помилковості перерахованого коштів (вінікло за Платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) Согласно з листом № 1 від 17.08.2015 р., Сума без ПДВ 3000 грн ., ПДВ 600 грн. ».
Ситуація друга
У консультації в ЗІР, яку ми обговорювали вище, податківці зазначили, що помилкова оплата не приводить до виникнення ПЗ, якщо між сторонами немає господарських зв’язків. А ось при наявності договірних відносин на думку фіскалів ПЗ нараховуються, навіть якщо платіж є помилковим. Тобто при такому підході буде оформлена ПН з подальшим складанням до неї РК. Власне, раніше багато хто волів, щоб не вступати в суперечки з податківцями, так і робити.
Але зараз, під час перебування СЕА, не так вже і просто все це провернути. Знову ж таки через недостатньо прозорою ситуації з урахуванням РК може вийти так, що в одному періоді ми відобразимо ПЗ, а зняти їх зможемо тільки в наступному місяці (коли покупець зареєструє «зменшує» РК).
Тому вважаємо: такий висновок податківців аж надто категоричний. Тут багато що залежить від ситуації.
Якщо контрагент помилково здійснив оплату не за тим договором.
Ситуація, коли між контрагентами укладено два і більше договорів, досить поширена. Тому цілком можливо, що контрагент при заповненні платіжного доручення помилково в призначенні платежу вказав не той договір. НБУ в листі від 09.06.2011 р № 25-111 / 1438-7141 вказував, що після списання коштів з рахунку помилки, допущені в реквізиті «Призначення платежу» виправляються за домовленістю між сторонами без участі банку.
Як правило, в цьому випадку контрагент, який допустив помилку в платіжному дорученні, направляє другій стороні лист, наприклад, такого змісту:
«У платіжному дорученні № 125 від 18.08.2015 р. на суму 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. в полі
«Призначення платежу» булу допущена помилка. Просимо змінити призначення платежу «Оплата за устаткування згідно з договором № 17 від 12.06.2015 р.» На призначення платежу «Оплата за запчастини согласно з договором № 25-к від 10.07.2015 р.».
На думку судів, такий лист є достатньою підставою вважати призначення платежу виправленим (див. Ухвалу ВАСУ від 13.11.2012 р № К-20530/10). Додатковим підтвердженням того, що договір в платіжці був зазначений помилково, можуть бути акти звірки розрахунків за договорами. У цьому випадку кошти будуть вважатися поданими в рахунок оплати товарів / послуг по «Правильному» договору. Якщо оплата за таким договором є першою подією, на дату її отримання нараховуються ПЗ і складається ПН.
Якщо контрагент помилково перерахував більше, ніж передбачено договором, або перерахував оплату двічі.
Наприклад, між контрагентами укладено договір на 4000 грн., А покупець помилково заплатив 40000 грн. Тут багато що залежить від загальної суми договору.
Якщо це разова операція або сума оплати «перекриває» загальну суму за договором, то в цьому випадку ПН складається на 3000 грн. Решта 36000 грн. вважаються помилково перерахованими і підтвердженням того, що оплата була отримана помилково, є договір, акт звірки розрахунків, лист покупця з вимогою повернути помилково сплачені кошти.
Якщо ж договір укладений не на конкретну операцію, а на певний період, і вартість товарів / робіт, які повинні поставлятися протягом цього періоду, перевищує суму отриманої оплати – отримані кошти можуть розглядатися в якості попередньої оплати в рахунок наступних поставок товарів / послуг. В цьому випадку ПН доведеться скласти на повну суму передоплати.
Разом з тим, якщо покупець оперативно надішле лист про факт помилкової оплати і постачальник поверне кошти у встановлені законодавчі терміни (в 5-денний термін), то їх можна вважати помилково отриманими і на такий «надлишок» ПЗ не нараховувати. Підтвердженням такої хибної сплати, крім листи, може бути також акт звірки розрахунків за договором.
У бухобліку отримання коштів неналежним платником відображається проводкою: Дт 311 – Кт 685. Повернення помилкових коштів відображається зворотним записом: Дт685 – Кт311
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…
Раніше оформлення шлюбу було складним і тривалим процесом. Однак тепер усе змінилося – подати заяву…