Одного дня ви відкриваєте банківську виписку і бачите там неочікуваний і досить приємний сюрприз для керівника, але не досить приємний для бухгалтера у вигляді певної суми коштів, яка вам надійшла на поточний рахунок від невідомого, або відомого Вам контрагента.
Розглянемо декілька ситуацій, яка може трапитись з кожним.
Ситуація перша.
Платіж надійшов від «незнайомого» платника, у якого підстав для здійснення такого платежу немає (наприклад, вступу оплати у вас завжди передує договірна робота, а її в даному випадку з платником не проводили).
В цьому випадку нараховувати ПЗ на дату отримання оплати і складати ПН не потрібно. Адже з таким платником у вас немає господарських відносин. А значить, вважати отримані кошти оплатою товарів / послуг, що підлягають поставці, не можна. Відповідно, немає і підстав для нарахування ПЗ.
Консультація з подібними висновками податківців є і в категорії 101.02 ЗІР: «Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів / послуг <…>, то грошові кошти, які не пов’язані з такими відносинами між суб’єктами господарювання і повернуті в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування ». Правда, відзначимо, що в цій консультації податківці розглядають трохи інший випадок, коли гроші надійшли помилково з вини банку. Але в цілому це не змінює суті, оскільки незалежно від того, з чиєї вини помилково надійшли кошти, операції, яка була б об’єктом оподаткування ПДВ, в цьому випадку все одно немає.
Звернемо увагу: в консультації податківці висувають ще одну умову для того, щоб не нараховувати ПЗ, – помилково надійшли кошти одержувач зобов’язаний повернути в належні терміни.
Відзначимо, що, отримавши без достатніх правових підстав гроші на свій рахунок, ви зважаєте неналежним їх одержувачем, а значить, зобов’язані їх повернути (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).
Законодавством встановлені наступні терміни для з повернення.
Якщо помилкове зарахування коштів відбулося:
– З вини банку – ви зобов’язані повернути їх протягом 3 робочих днів від дати надходження вам повідомлення від банку-порушника (п. 35.1 Закону № 2346 ). До речі, повідомлення банку-порушника і буде підтвердженням того, що платіж є помилковим. У разі порушення вами цього терміну з вас може стягуватися пеня на користь банку-порушника в розмірі 0,1% суми за кожен день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, але не більше 10% суми переказу.
* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р № 2346-III.
Поле «Призначення платежу» в платіжці на повернення може виглядати приблизно так:
«Повернення помилково перерахованих коштів (виникли за Платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) Согласно з повідомленням про помилковість переказ № 17 від 17.08.2015 р., Сума без ПДВ 3000 грн., ПДВ 600 грн.»;
– З вини клієнта банку – помилково зараховані кошти повинні бути повернуті в п’ятиденний термін (ст. 6 Указу № 227/95 **). Якщо гроші в цей термін не повернуто, то їх повернення здійснюється в загальному претензійно-позовному порядку (лист НБУ від 09.01.98 р № 25-011 / 46- 181). Оскільки провини банку в цьому випадку немає, то питання повернення помилкових коштів вирішується самостійно між суб’єктами господарювання. Як правило, підставою для повернення коштів є лист від неналежного платника з проханням про їх повернення.
** Указ Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р № 227/95.
Виявивши на своєму банківському рахунку неналежне надходження грошових коштів, за можливості зв’яжіться з їх відправником, щоб він надав лист про помилковий платіж. Бажано отримати такий лист. Це буде беззаперечним підтвердженням того, що платіж дійсно надійшов помилково.
Поле «Призначення платежу» в платіжці на повернення може бути заповнене так: «Повернення помилковості перерахованого коштів (вінікло за Платіжним дорученням № 37 від 16.08.2015 р.) Согласно з листом № 1 від 17.08.2015 р., Сума без ПДВ 3000 грн ., ПДВ 600 грн. ».
Ситуація друга
У консультації в ЗІР, яку ми обговорювали вище, податківці зазначили, що помилкова оплата не приводить до виникнення ПЗ, якщо між сторонами немає господарських зв’язків. А ось при наявності договірних відносин на думку фіскалів ПЗ нараховуються, навіть якщо платіж є помилковим. Тобто при такому підході буде оформлена ПН з подальшим складанням до неї РК. Власне, раніше багато хто волів, щоб не вступати в суперечки з податківцями, так і робити.
Але зараз, під час перебування СЕА, не так вже і просто все це провернути. Знову ж таки через недостатньо прозорою ситуації з урахуванням РК може вийти так, що в одному періоді ми відобразимо ПЗ, а зняти їх зможемо тільки в наступному місяці (коли покупець зареєструє «зменшує» РК).
Тому вважаємо: такий висновок податківців аж надто категоричний. Тут багато що залежить від ситуації.
Якщо контрагент помилково здійснив оплату не за тим договором.
Ситуація, коли між контрагентами укладено два і більше договорів, досить поширена. Тому цілком можливо, що контрагент при заповненні платіжного доручення помилково в призначенні платежу вказав не той договір. НБУ в листі від 09.06.2011 р № 25-111 / 1438-7141 вказував, що після списання коштів з рахунку помилки, допущені в реквізиті «Призначення платежу» виправляються за домовленістю між сторонами без участі банку.
Як правило, в цьому випадку контрагент, який допустив помилку в платіжному дорученні, направляє другій стороні лист, наприклад, такого змісту:
«У платіжному дорученні № 125 від 18.08.2015 р. на суму 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. в полі
«Призначення платежу» булу допущена помилка. Просимо змінити призначення платежу «Оплата за устаткування згідно з договором № 17 від 12.06.2015 р.» На призначення платежу «Оплата за запчастини согласно з договором № 25-к від 10.07.2015 р.».
На думку судів, такий лист є достатньою підставою вважати призначення платежу виправленим (див. Ухвалу ВАСУ від 13.11.2012 р № К-20530/10). Додатковим підтвердженням того, що договір в платіжці був зазначений помилково, можуть бути акти звірки розрахунків за договорами. У цьому випадку кошти будуть вважатися поданими в рахунок оплати товарів / послуг по «Правильному» договору. Якщо оплата за таким договором є першою подією, на дату її отримання нараховуються ПЗ і складається ПН.
Якщо контрагент помилково перерахував більше, ніж передбачено договором, або перерахував оплату двічі.
Наприклад, між контрагентами укладено договір на 4000 грн., А покупець помилково заплатив 40000 грн. Тут багато що залежить від загальної суми договору.
Якщо це разова операція або сума оплати «перекриває» загальну суму за договором, то в цьому випадку ПН складається на 3000 грн. Решта 36000 грн. вважаються помилково перерахованими і підтвердженням того, що оплата була отримана помилково, є договір, акт звірки розрахунків, лист покупця з вимогою повернути помилково сплачені кошти.
Якщо ж договір укладений не на конкретну операцію, а на певний період, і вартість товарів / робіт, які повинні поставлятися протягом цього періоду, перевищує суму отриманої оплати – отримані кошти можуть розглядатися в якості попередньої оплати в рахунок наступних поставок товарів / послуг. В цьому випадку ПН доведеться скласти на повну суму передоплати.
Разом з тим, якщо покупець оперативно надішле лист про факт помилкової оплати і постачальник поверне кошти у встановлені законодавчі терміни (в 5-денний термін), то їх можна вважати помилково отриманими і на такий «надлишок» ПЗ не нараховувати. Підтвердженням такої хибної сплати, крім листи, може бути також акт звірки розрахунків за договором.
У бухобліку отримання коштів неналежним платником відображається проводкою: Дт 311 – Кт 685. Повернення помилкових коштів відображається зворотним записом: Дт685 – Кт311
