Головна » Бухгалтеру » Консультації » Нарахування та оподаткування зарплати під час карантину
Консультації

Нарахування та оподаткування зарплати під час карантину

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Правила роботи під час карантину

Про те, як бути роботодавцям під час карантину, ми вже написали досить багато

Якщо коротко, то є три варіанти:

  • роботи немає через відсутність попиту, обмеження пересування громадян, а також через заборону проведення масових зібрань тощо;
  • робота є, але зросли витрати та впали доходи;
  • робота є, і хоча витрати зростають, доходи зберігаються на звичайному рівні або зростають (так пощастило далеко не всім). 

При першому варіанті застосовуються безоплатні або оплачувані відпустки, або оформлюється простій. 

Якщо потреба у працівниках є і вони працюють (вдома чи на робочому місці), вони отримуватимуть зарплату пропорційно виконанню норми праці.  В такому випадку одним з варіантів економії для роботодавця буде тимчасове встановлення для працівників режиму неповного робочого часу. 

Отже, з оплатою праці варіантів буде лише два: або працівники її отримуватимуть (за відпрацьований час, як оплату простою або як відпускні), або ні. 

Правила оподаткування доходів працівників під час карантину

Якщо зарплати (та інших доходів) у певного працівника цілий місяць не буде, то ПДФО, ВЗ та ЄСВ сплачувати за  такого працівника буде не потрібно. Просто не буде бази нарахування. Не виконується в цьому випадку і вимога у нарахуванні ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску. Про можливість відправлення у неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до 14 років до закінчення карантину ми писали тут.  А свіжий Закон №530 додав роботодавцю можливість відправляти працівників за їх бажанням у неоплачувану відпустку будь-якої тривалості (але в межах дії карантину). Нагадаємо, що цей Закон набрав чинності з 17 березня, про що ми писали тут.

 

Якщо ж доходи працівнику нараховуватимуться, то наголошуємо: звільнення зарплати (лікарняних, відпускних) на час карантину від ПДФО, ВЗ та ЄСВ не сталося!

Отже, при їх нарахуванні слід буде нарахувати і ПДФО, ВЗ та ЄСВ. І сплатити ці платежі треба у строки, встановлені законодавством. Як правило, це день виплати такого доходу працівнику. А якщо він був нарахований, але не був виплачений, то діють граничні строки сплати:

  • для ПДФО та ВЗ — це 30 днів місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано;
  • для ЄСВ — це 20 число (і тільки для гірничих підприємств – 28 число) місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано. 
Читати по темі:  Яким буде український продуктовий рітейл в розпал кризи – досвід Китаю

Проте деякі зміни все ж таки відбулися.

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафів не буде. 

Також протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Що це означає? Зокрема, що протягом цих трьох місяців можна без штрафу та пені:

  • не утримувати ПДФО та ВЗ з суми зарплати та виплачувати її без сплати цих платежів до бюджету;
  • не подавати форму №1ДФ або ж подавати її з помилками (неповною інформацією).

Однак після 31 травня такий пільговий період закінчується. Отже, виправити усі порушення треба до 31 травня (включно) – це наша порада. Бо інакше будуть спори з податківцями. 

З ЄСВ ситуація дещо інша. 

Тимчасово штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів, в т.ч. щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄСВ стосовно періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Також протягом  періодів  з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується  пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Що це означає? Ще почекаємо, що скажуть про це податківці (скоріш за все, їхня позиція буде фіскальна). Але наразі ми бачимо, що скасовується відповідальність за порушення, не які вчинені протягом певного періоду, а за порушення, які вчинені щодо певних періодів (березня та квітня)! 

Читати по темі:  Обчислення та нарахування транспортного податку для фізичних осіб: питання-відповіді

Тобто формально мало б бути, що коли б роботодавець не виправив ці порушення, штрафу та пені бути не повинно. Але навряд чи на практиці так буде без спорів із податківцями. Тому і тут радимо виправитись до 30 квітня (включно), а норми закону використовувати, якщо не буде іншого виходу.

Але є дві проблеми, які Закон №533 не вирішує.

Як бути із банками?

Вимогу щодо контролю банками сум ЄСВ під час виплати зарплати висуває ч. 2 ст. 24 Закону №2464 та відповідний Порядок №453. Контролюють банки і сплату ПДФО та ВЗ (пп. 168.1.2 ПКУ). І ось в ці норми зміни внесено не було! 

Тому зараз, якщо кошти на виплату зарплати (лікарняних, відпусткових) отримуються в банку або через банк перераховуються на рахунок працівника, уникнути сплати ЄСВ, ПДФО та ВЗ не вийде. 

Щоправда, сплату ЄСВ банки контролюють досить формально – у розмірі 1/5 від тієї суми, яка знімається (перераховується). 

Якщо є переплата з ЄСВ, на допомогу прийде довідка про це

Суму ПДФО та ВЗ, зазначену у платіжних дорученнях, банки взагалі не перевіряють (абз. 4 п. 3.9 Інструкції №22). Отже, це може бути і 1 гривня (або навіть менша сума). Але наявність переплати тут вже не врятує.

Як бути із відповідальністю за КЗпП? 

Зараз ст. 265 КЗпП передбачає в разі виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

І лише  до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується в такому випадку попередження. 

Читати по темі:  ФСС про виплату аліментів зі спецрахунку для страхових коштів

Отже, не сплачувати зарплатні податки та ЄСВ на час карантину і не наражатися на «трудовий» штраф можуть лише спрошенці 1-З груп. Втім, можливо, органи інспектування візьмуть до уваги, що така оплата праці здійснювалась під час дії форс-мажору, і всі працівники, яким виплачувалась така зарплата, були оформлені офіційно. Та краще на це не розраховувати.

Щодо правил нарахування ЄСВ

Потрібно пам’ятати про необхідність донарахування ЄСВ до мінімального рівня на зарплату основних працівників. 

Якщо їхня зарплата буде менша за розмір мінімальної зарплати (через оплату простою або встановлення неповного робочого часу), то треба буде сплатити ЄСВ у розмірі не менше ніж 1039,06 грн. 

Зверніть увагу! Це правило не стосується працівників з інвалідністю, працівників, які були прийняті на роботу не з 1-го числа місяця або звільнені не останнім числом місяця (за такий місяць). І звісно, це правило не працює щодо зовнішніх сумісників!

Наприклад, якщо з 17 березня роботодавець відправив у відпустку без збереження зарплати основного працівник,а йому доведеться нарахувати за цей місяць ЄСВ на рівні мінімального, якщо зарплата за частину місяця буде меншою за 4723 грн.

Якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати цілий місяць, то ЄСВ не нараховується, оскільки немає бази нарахування.

Здавання ф. №1ДФ та звіту з ЄСВ

Обов’язок подавати Звіт з ЄСВ та ф. №1ДФ ніхто не відміняв.

Але з огляду на відсутність штрафів за несвоєчасне подання звіту з ЄСВ та ф. №1ДФ, то їх можна буде подати із запізненням. Зокрема, подати ф. №1ДФ у строк до 31 травня, а звіт  з ЄСВ за лютий та березень – до 30 квітня. 


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки

Наша розсилка

Події

квітень, 2020

X