Головна » Бухгалтеру » Консультації » Нюанси оподаткування у 2018 році путівок від роботодавця працівникові
Консультації

Нюанси оподаткування у 2018 році путівок від роботодавця працівникові

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Роботодавцю варто пам’ятати про нову пільгу з оподаткування ПДФО та військовим збором, яка з’явилася в ПКУ щодо путівок, наданих працівникам, у 2018 році . Хоча працює така пільга лише для роботодавців – платників податку на прибуток. А ще на цей дохід нараховується ЄСВ

Податківці у листі від 19.02.2018 р. №673/6/99-99-13-02-03-15/ІПК розглянули питання щодо оподаткування путівки, наданої працівнику роботодавцем в 2018 році. Проаналізуємо цей лист і з’ясуємо, чи все у ньому відповідає чинному законодавству.

ПДФО та військовий збір

У 2018 році пп. 165.1.35 ПКУ було доповнено новим, другим абзацом. За ним не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто у 2018 році роботодавець – юрособа на загальній системі оподаткування може надати працівнику безоплатно або з частковою оплатою путівку, і вона не буде оподатковуватися. Така путівка не вважається оподатковуваним доходом платника податку за умови виконання таких вимог (одночасно):

  • надається на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України;
  • надається роботодавцем – платником податку на прибуток платнику податку та/або членам його сім’ї першого ступеня споріднення;
  • надається один раз на календарний рік;
  • вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 18 615 грн (3723 грн х 5)).

Така ж пільга працює у випадку, коли роботодавець – юрособа на загальній системі оподаткування надає працівникам безоплатні або частково оплачувані путівки для їхніх дітей або інших членів сім’ї першого ступеня споріднення. Ними вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти такої фізособи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Якщо не буде дотримано хоча б однієї з вимог, усю неоплачену вартість путівки доведеться оподатковувати, оскільки вона увійде до складу оподатковуваного доходу працівника (див. приклад)

Приклад. Роботодавець надає працівнику безоплатно путівку в дитячий табір для дитині працівника. Вартість путівки становить 30 000 грн. Як оподаткувати ПДФО путівку?

Вартість путівки (30 000,00 грн) перевищує межу у 18 615,00 грн. Таким чином, усю безоплатно отриману працівником вартість путівки слід оподатковувати.

 

Оскільки дохід надано у негрошовій формі, для визначення бази оподаткування до доходу слід застосувати «натуральний» коефіцієнт, встановлений п. 164.5 ПКУ (в 2018 році – 1,219512): 30000,00 х1,219512 = 36585,36 грн.

Сума ПДФО, що належить до утримання з працівника: 36585,36 грн х 18% = 6585,37 грн.

Сума ВЗ, що належить до утримання з працівника, визначається без застосування «натурального» коефіцієнта. Адже база оподаткування ВЗ дорівнює вартості об’єкта оподаткування: 30 000,00 грн х 1,5% = 450,00 грн.

Щодо ВЗ, то в цьому випадку працює загальне правило: якщо дохід не оподатковується ПДФО, то з нього не утримується і ВЗ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, пільгована частина вартості путівки (до 18 615 грн) не оподатковується і ВЗ.

Оскільки дохід надається у негрошовій формі, то з такого доходу ПДФО та ВЗ сплачується протягом трьох банківських днів з дня, наступного за днем його надання (нарахування, виплати).

У формі №1ДФ неоподаткована вартість путівки відображається з ознакою доходу «156». А оподаткована, яку податківці вважають додатковим благом, з ознакою доходу «126».

Єдиний соцвнесок

А ось тут сюрпризів не відбулося. Адже роз’яснення, наведені у коментованому листі, податківці оприлюднювали і раніше (наприклад, тут).

ДФСУ наполягає, що на  неоплачувану вартість такої путівки треба нарахувати ЄСВ. Їхні аргументи при цьому наступні.  

Перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою №1170. Сума вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавців платникам податку – працівникам, не визначена таким Переліком як виплата, що звільняється від нарахування ЄСВ.  Отже, вартість такої путівки є базою для нарахування ЄСВ.

Але, на нашу думку, Перелік №1170 не визначає базу нарахування ЄСВ. Навпаки, він визначає доходи, які не належать до цієї бази. Визначає цю базу визначає однойменна стаття 7 Закону № 2464.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464, базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону “Про оплату праці”, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як бачимо, путівки, які надаються роботодавцями працівникам, в ст. 7 Закону № 2464 прямо не зазначені. Немає в ній згадки і про доходи у вигляді додаткового блага – це взагалі термін, який використовує лише ПКУ. Отже, єдиний шлях, яким такі путівки можуть потрапити до бази нарахування ЄСВ, є визначення цих путівок складовою заробітної плати працівників.

Самі податківці оподатковану вартість безоплатно наданих путівок у своїх роз’ясненнях називають додатковим благом, яке за визначенням не може бути зарплатою. Але це що стосується оподаткування ПДФО та ВЗ. Щодо ЄСВ вони про це не згадують. Тому для доведення можливості не нараховувати ЄСВ, роботодавцю слід шукати інші аргументи.

Ще одним підтвердженням того, що вартість путівки є зарплатною виплатою є п. 2.3.4 Інструкції №5. Податківці цю Інструкцію знають і часто на неї посилаються. Тому, обережні роботодавці можуть з ними погодитися і сплатити ЄСВ, виходячи з вартості неоплаченої частини путівки.

Ті ж, хто досі не згоден, можуть скористатися таким аргументом. За п. 1.1 цієї Інструкції, вона не застосовується для визначення  складових  фонду оплати  праці  як бази (об’єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Отже, на думку автора, і базу для нарахування ЄСВ вона не може встановлювати.

Єдиним нормативним документом, який встановлює, що таке зарплата, є Закон “Про оплату праці”. Зокрема, у ст. 2 цього Закону зазначено, що входить до складу основної та додаткової зарплати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. А за ст. 15 Закону юрособа встановлює правила і розміри  оплати праці у колективному договорі, а в разі його відсутності – може погодити ці питання з трудовим колективом (і профспілкою, за її наявності). Тож, виходить, що встановити виплати, які належать до зарплати працівників, кожна юрособа і її трудовий колектив можуть самостійно. Зокрема, і визначити чи є такі путівки складовою фонду оплати праці, чи ні (а отже, нараховувати чи ні на їх вартість ЄСВ). 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект
Мітки

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

два × три =

Пошук від Google

Наша розсилка

Одинаково спокойно относятся к деньгам лишь мудрецы и бухгалтеры.

Події

Останні пости на форумі

Ми в Instagram

  • 4 дня ago by buh24comua #школабізнесу
  • 3 дня ago by buh24comua #школабізнесу
  • 4 дня ago by buh24comua #школабізнесу

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: