Фізичні особи – підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, які використовуються для обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вимоги щодо зберігання первинних документів встановлені п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
У разі ліквідації платника податків первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації (які зберігалися в органі ДПС), в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.
Зазначені терміни зберігання первинних документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Звертаємо увагу, що при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.
Водночас, за незабезпечення зберігання первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ.
Так, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.