Головна » Бухгалтеру » Кадровий облік » Підсумований облік робочого часу для продавців, охоронників і водіїв
Кадровий облік

Підсумований облік робочого часу для продавців, охоронників і водіїв

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Досить часто продавцям і во­діям, а також практично завжди охоронникам і сторожам роботодавці встановлюють підсумований облік робочого часу. У чому його фішка? Як його організувати?

Якщо роботодавець не може організувати роботу продавців/ охоронників/ водіїв так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу, вихід — за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником, представником трудколективу) впровадити підсумований облік робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу встановлена відповідно до законодавства щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Але (!) при цьому загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

Обліковий період — це відрізок (період часу) часу, за який працівник повинен відпрацювати нормальну кількість робочих годин.

Важливо! Обліковий період може дорівнювати, наприклад, місяцю, кварталу, півріччю, року тощо (п. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138; далі — Методрекомендації № 138). Проте ми рекомендуємо максимально «розтягувати» обліковий період до півріччя/року. У цьому випадку з’являється більша свобода дій, і «піки» за годинами в одних місяцях згладяться «ямами» в інших.

Він охоплює робочий час та години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.

Календарна норма робочого часу

Календарна норма робочого часу — це планова кількість годин, яку повинен відпрацювати працівник за обліковий період.

Вона передбачає повне використання робочого часу.

Для продавців і охоронників норму робочого часу за обліковий період роботодавці можуть визначати на вибір або за календарем:

  • з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня), із скороченням робочого часу напередодні вихідних днів до 5 годин. При цьому враховувати скорочення робочого дня напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину (ст. 53 КЗпП);
  • з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу і неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня, із скороченням робочого дня напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

А ось для водіїв з підсумованим обліком робочого часу п. 6.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340 (далі — Положення № 340) наказує календарну норму робочого часу за обліковий період визначати за календарем 5-денногоробочого тижня.

Важливо! Спосіб розрахунку норми робочого часу (виходячи з 6-денки або 5-денки), який застосовується на підприємстві, зазначте в колективному договорі або іншому документі, що регулює застосування підсумованого обліку на підприємстві.

А розрахована за допомогою такого способу норма робочого часу має бути реалізована працівниками шляхом виходу на роботу за графіком роботи (змінності).

Графіки виходу на роботу

Якщо говорити про звичайні підприємства, то здебільшого продавці, охоронники, сторожі виходять на роботу не за графіками змінності, а за графіками виходу на роботу. Адже змінна робота — це метод організації праці у дві, три або чотири зміни, за яким працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих же робочих місцях відповідно до графіка змінності (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 493/13/84-16).

Читати по темі:  Звільнення: за власним бажанням чи за згодою сторін?

Такі популярні режими роботи, як «доба — три» (добу працівник працює, три дні вдома) і «два через два» (два дні працює, два дні вдома) — це робота за відповідним графіком виходу на роботу.

Те ж саме справедливо й для водіїв. Водночас КМУ у Положенні № 340 говорить про графіки змінності незалежно від того, як працюють водії.

Графіки виходу на роботу складають на обліковий період і доводять до відома працівників не пізніше ніж за місяць, а водіям — не пізніше ніж за два тижні до їх введення (п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984 р. № 213, лист Мінпраці від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11, п. 2.5 Положення № 340).

Тривалість робочого дня (зміни)

Продавці, охоронники/сторожі

Рекомендована тривалість роботи протягом дня при підсумованому обліку робочого часу — до 12 годин робочого часу за зміну.

Для працівників, які виходять на роботу за графіком виходу на роботу, а не за графіком змінності, максимальна тривалість робочого дня не встановлена.

Тому вважаємо, що, наприклад, режим роботи «доба — три» цілком можна застосовувати на практиці.

Водії

У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин.

Якщо ж нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування в транспортному засобі або на робочому місці або якщо водієві необхідно дати можливість доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин, але за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

Робота в нічний час

За загальним правилом тривалість роботи (зміни) в нічний час (тобто з 22:00 до 6:00скорочується на одну годину (ст. 54 КЗпП, п. 2.2 Положення № 340).

Що це означає? Те, що в таких працівників тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину. Тобто здійснюється перерозподіл робочого часу.

Важливий момент, що стосується роботи в нічний час! До такої роботи заборонено залучати осіб, перерахованих у ст. 55 КЗпП.

А ось робота осіб з інвалідністю в нічний час допустима за їх згоди (бажано письмової) і якщо це не суперечить медичним рекомендаціям.

Також на сьогодні до роботи в нічний час можуть бути залучені жінки, які мають дітей старше трьох років. Але настійно рекомендуємо вам отримати від них згоду на таке залучення.

Перерва для відпочинку і харчування

Продавці, охоронники/сторожі

Тривалість перерви для відпочинку і харчування не може перевищувати 2 годин. Надають його, як правило, через 4 години після початку роботи.

Водночас якщо робочий день у працівника триває, наприклад, 12 годин, то є сенс змістити час перерви або надати йому дві перерви, припустимо, по годині кожну.

Зверніть увагу: допускається за погодженням з профкомом (профспілковим представником, представником трудового колективу) не встановлювати перерву працівникові (наприклад, сторожеві або єдиному продавцеві в магазині), який повинен постійно перебувати на робочому місці. Проте в такому разі йому має бути надана можливість харчування протягом робочого часу (ст. 66 КЗпП).

Водії

Відмовити в перерві водієві роботодавець не має права. Тому через кожні 4 години керування автомобілем/автобусом «будьте добрі» надати водієві перерву не менше 45 хвилин.

Немає можливості настільки перервати роботу водія? Тоді перерва в 45 хвилин можна замінити коротшими перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна. Розподіліть їх протягом періоду керування з урахуванням загальновстановлених правил.

Читати по темі:  Неполное рабочее время

Щоденний (міжзмінний) відпочинок

Продавці, охоронники/сторожі

Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку не має бути менше 12 годин на добу (п. 8 Методрекомендацій № 138).

Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Водії

Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин. Якщо транспортним засобом керують два водії, кожен водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 8 послідовних годин.

Водночас за водіями, яким установлений підсумований облік робочого часу, допускається зменшити тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди до 8 послідовних годин протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочої зміни.

При цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норму робочого часу, встановлену законодавством.

Відпочинок між змінами

Якщо у вас хто-небудь з героїв нашої статті працює позмінно відповідно до графіка змінності (наприклад, працівник перший тиждень працює в першу зміну, потім — у другу, потім — у третю), то необхідно дотримуватися також вимог ст. 59 КЗпП.

Так, графік змінності має бути складений так, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).

Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено.

Зазначені положення ст. 59 КЗпП вимагають пояснень. Так, якщо працівники працюють у дві зміни по 12 годин кожна, то про які перерви йдеться в ст. 59 КЗпП: про перерви між однаковими змінами працівника I і I (II і II) або про перерву, яка виникає у працівника при переході з I у II зміну?

Відповідь на це запитання надана в Науково-практичному коментарі до ст. 59 КЗпП від 01.10.2007 р. Авторський колектив коментаря справедливо зазначає, що в ст. 59 КЗпП йдеться про перерву, яка виникає під час переходу працівника з однієї зміни в іншу (наприклад, з I у II зміну).

Припустимо, працівник працював 5 днів у першій зміні, тривалість якої становила 9 годин (включаючи і час перерви на обід). Тоді роботодавцеві графік змінності треба скласти так, щоб до роботи в другій зміні він приступив не раніше ніж через 18 годин (9 годин х 2). Зауважимо: для спрощення такий перехід з однієї зміни в іншу намагаються проводити після вихідних днів.

Проте не можемо не попередити, що часто інспектори праці неправильно трактують положення ст. 59 КЗпП, наполягаючи при перевірці, що в цій нормі Кодексу йдеться про перерву між однаковими змінами працівника I і I (II і II). Ба більше, положення ст. 59 КЗпП вони намагаються «притягнути» і для випадків роботи за графіком виходу на роботу, а не за графіком змінності. У результаті підприємства, які складають графіки таким чином, що працівники у них працюють декілька днів на тиждень підряд, наприклад, по 10–12 годин, а потім відпочивають, отримують від Держпраці штрафи за недотримання ст. 59 КЗпП.

Як бути? Якщо вам трапиться такий інспектор праці, можна спробувати наставити його на шлях істинний на прикладі графіка роботи за 5-денним робочим тижнем.

Дивіться, ст. 52 КЗпП свідчить: для працівників установлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями. При цьому нормальна тривалість робочого часу на тиждень не повинна перевищувати 40 годин (ст. 50 КЗпП). Стандартний графік розкидання 40 годин по 5 робочим дням тижня — 8 робочих годин на день + 1 година перерви на обід. Згодні?

Читати по темі:  Организация расследования несчастного случая: роль и ответственность предприятия

А тепер увага: якщо виходити з логіки окремих інспекторів праці, то такий режим роботи порушує трудове законодавство, а саме положення ст. 59 КЗпП! Адже перерва в роботі між виходами на роботу становить 15 годин (24 години – 8 робочих годин – 1 година перерви на обід), що менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід), яка становить 18 годин ((8 робочих годин + 1 година перерви) х 2). Абсурд? Цілком правильно. Звідси висновок. У ст. 59 КЗпП йдеться про перерву між різними змінами.

Вихідні дні

Для працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу, вихідні дні встановлюють графіком виходу на роботу (змінності).

Такі дні можуть не збігатися з вихідними днями, встановленими для інших працівників підприємства.

Зверніть увагу: ст. 70 КЗпП встановлено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин. Це означає, що після закінчення робочого тижня працівникові має бути наданий щотижневий відпочинок тривалістю не менше 42 годин. Водночас, на думку авторів Науково-практичного коментаря до ст. 70 КЗпП від 01.10.2007 р., попри те, що ця стаття і сформульована як норма прямої дії, яка не має винятків, вона не може поширюватися на випадки роботи з підсумованим обліком робочого часу. Адже вона, по суті, ламає сталу практику у сферах торгівлі та обслуговування населення, при якій у працівників робочі дні по 11–12 годин чергуються з вихідними/вільними від роботи днями через день.

Проте, на жаль, досить часто інспектори праці та й суди (наприклад, постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 02.04.2019 р. у справі № 400/2594/18) формально підходять до прочитання цієї норми КЗпП.

У результаті роботодавці «потрапляють» на штраф в 1 мінзарплату як за порушення інших вимог трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Ще один важливий момент. Пункт 9 Методрекомендацій № 138 свідчить: кількість вихідних днів за графіком виходу на роботу (змінності) в обліковому періоді не має бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.

Проте при встановленні вихідних днів ми рекомендуємо орієнтуватися на календар робочого часу і дані, використані при розрахунку норми робочого часу. Так, наприклад, якщо ви календарну норму робочого часу за обліковий період визначали за календарем 5-денного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю, то, відповідно, кількість вихідних днів за графіком змінності (виходу на роботу) в обліковому періоді повинна дорівнювати кількості днів, яка використовувалася при розрахунку норми.

Припустимо, підприємство для працівників з обліковим періодом — календарний рік розраховувало норму робочого часу на 2019 рік за календарем 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня (8 годин) і зменшенні тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів. У такому разі кількість вихідних днів в обліковому періоді повинна дорівнювати 104.

Інші дні, коли працівник не працював згідно з графіком роботи (змінності) (за наявності), будуть вільними від роботи днями.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

2 + двенадцать =

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Наша розсилка

Реклама

Random Quote

Первый бухгалтерский баланс был составлен в первой половине 1390-х, а отчёт о движении денежных средств в 1863 году.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: