Платники – громадяни, які на території місцевої ради отримують послуги з тимчасового проживання.
Водночас, від сплати туристичного податку звільняються громадяни, які знаходяться у відрядженні; діти до 18 років; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи. Окрім того, платниками збору не є особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів. Однак, такі заклади повинні мати ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ України.
Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти:
– адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
– квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири) фізичних осіб;
– юридичні особи або фізичні особи – підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору.
База справляння збору – це вартість усього періоду тимчасового проживання (за виключенням витрат на харчування, побутові послуги).
Справляння збору здійснюється під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням. Сума збору зазначається податковим агентом окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Ставка – 1% до бази справляння. Кошти збору зараховуються до місцевого бюджету територіальної громади.
Порядок справляння туристичного збору регламентується ст. 268 ПКУ.
Надходження туристичного збору – один із важливих кроків до розбудови економічної стабільності країни. Податок покликаний розвивати вітчизняний туризм та зміцнювати місцеві бюджети.
