Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Ініціативи законотворців » Посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці: плани Мінсоцполітики
Ініціативи законотворців Держоргани інформують

Посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці: плани Мінсоцполітики

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Мінсоцполітики на совєму офіційному інтернет-ресурсі оприлюднило Проект Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці.

Даним Законопроектом пропонується внести суттєві зміни до КЗпП України.

А саме внести зміни до статті 21, просто геть по-новому її написати, розширити поняття ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ та ввести нове поняття ОЗНАКИ НАЯВНОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН:

,,Стаття 21. Трудові відносини

Трудові відносини – це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи під керівництвом та контролем роботодавця з обов’язковим дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку.

Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.

Працівник – це фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Роботодавець – це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа, які в межах трудових відносин використовують найману працю.

Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір або встановлення у визначеному законодавством порядку факту наявності трудових відносин.”;

6) доповнити статтями 211–212 такого змісту:

,,Стаття 211

Трудовий договір

Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу за цією угодою, своєчасно та у повному обсязі виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. 

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору з одним або одночасно з декількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Стаття 212. Ознаки наявності трудових відносин

Робота (послуга) є такою, що виконується (надається) в межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є три і більше нижчезазначених ознак наявності трудових відносин:

1) періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;

2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;

3) винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців;

4) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

5) особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;

6) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;

7) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.

Особа, яка виконує роботу (надає послуги), що має (мають) три і більше ознак наявності трудових відносин, без укладення трудового договору, може звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, для встановлення факту наявності трудових відносин.

Факт наявності трудових відносин встановлюється посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів, яка має повноваження державного інспектора праці, за результатами здійснення заходів державного контролю.

Факт наявності трудових відносин може встановлюватися в судовому порядку. Обов’язок доказування відсутності трудових відносин покладається на відповідача.

До відносин, які визнано трудовими, застосовуються норми цього Кодексу з дня початку виконання працівником роботи, що встановлений судом або посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів, яка має повноваження державного інспектора праці.

У разі встановлення факту наявності трудових відносин працівник і роботодавець зобов’язані укласти трудовий договір у порядку, визначеному частиною третьою статті 24 цього Кодексу.”

У статті 23 чітко визначається поняття “…Строковий трудовий договір укладається:

1) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;

2) для виконання робіт, пов’язаних із тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;

3) за ініціативою працівника;

4) в інших випадках, передбачених законом.”;

Також пропонуються зміни у штрафних санкціях

,,Роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи з порушенням вимог частини третьої статті 24 цього Кодексу, виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, виконання особою роботи або надання послуг на підставі договору, укладеного на загальних засадах цивільного законодавства, якщо робота є такою, що виконується, або послуги є такими, що надаються в межах трудових відносин при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

виконання особою роботи або надання послуг на підставі договору, укладеного на загальних засадах цивільного законодавства, якщо робота є такою, що виконується, або послуги є такими, що надаються в межах трудових відносин за умови сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок, – у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений роботодавцем – у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;”.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного  опублікування.

2. Установити, що протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сторони укладеного на загальних засадах цивільного законодавства договору про виконання робіт (надання послуг), що мають три і більше ознак наявності трудових відносин, зобов’язані укласти трудовий договір.

 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

 привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

 забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Мінсоцполітики

 


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка