Головна » Бухгалтеру » Консультації » Реєстрація розрахунків-коригуваннь до податкових накладних у ЄРПН: хто і коли складає
Консультації

Реєстрація розрахунків-коригуваннь до податкових накладних у ЄРПН: хто і коли складає

Хто реєструє розрахунки коригування в ЄРПН

Реєстрації підлягають усі розрахунки коригування (у т.ч. ті, що не видаються отримувачеві (покупцеві) товарів/послуг) (п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, далі — Порядок № 1246).

Розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають наданню отримувачеві (покупцеві) — платникові ПДВ, у ЄРПН реєструють:

· постачальник (продавець) — якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

· отримувач (покупець) — якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їхнього постачальника (продавця).

Викладене вище правило прописано в п. 192.1 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246 і п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачеві (покупцеві) — платнику ПДВ (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Розрахунки коригування до податкових накладних, складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, завжди реєструє в ЄРПН отримувач цих послуг — платник ПДВ.

Під час виправлення помилки в ІПН покупця розрахунок коригування реєструє особа, ІПН якої помилково вказали в податковій накладній. Однак це правило не поширюється на випадки, коли розрахунок коригування складається платником ПДВ до податкової накладної, яка не видається отримувачеві (покупцеві) товарів (послуг) і/або складена під час отримання послуг від нерезидента. У таких випадках розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником — платником ПДВ/отримувачем (покупцем) — платником ПДВвідповідно (роз’яснення із розділу 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).

Реєстрація розрахунків коригування в ЄРПН постачальником (продавцем) й отримувачем (покупцем) здійснюється на суму податку, обчислену за формулою з п. 200 прим.1.3 НКУ або ж відповідно до п. 200.прим.1.9 НКУ (п. 23 Порядку № 1307).

Розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 01.02.2015 і відомості якої не підлягали внесенню до ЄРПН у зв’язку з недосягненням суми, визначеної п. 11 підрозділу 2 р. XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої податкової накладної (п. 6 Порядку № 1246). Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, установлених ст. 102 ПКУ) і розрахунок коригування до неї.

Строки реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН

Для розрахунків коригування діють загальні граничні строки реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ):

· для розрахунків коригування, складених із 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;

· для розрахунків коригування, складених із 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені;

Водночас із 01.01.2018 для розрахунків коригування, які складені постачальником товарів/послуг на отримувача-ПДВшника та якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у п. 201.10 ПКУ з’явився спеціальний строк. Ці розрахунки коригування слід зареєструвати протягом 15 к.дн. із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Власне, установлення спеціального строку реєстрації в ЄРПН зменшувального розрахунку коригування має вирішити проблему зі штрафами за несвоєчасну реєстрацію таких розрахунків коригування.

Податківці наполягають: зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015, ПДВшники можуть лише протягом 1095 календарних днів із дати їх складання. Аргументують вони це тим, що платники ПДВ вправі показати податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної чи розрахунку коригування лише протягом 1095 к.дн. із дати складення цих документів. Тому зі спливом такого строку немає сенсу реєструвати ці документи в ЄРПН. Аналогічна думка викладена й у листі Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681. Та заради справедливості зазначимо: із 03.12.2017 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» від 09.11.2017 р. № 2198-VIII скасовано часові обмеження для реєстрації податкових накладних і/або розрахунків коригування в ЄРПН.

Чи можна зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 днів?

У ст. 192 ПКУ немає встановленого строку давності для коригувань податкових зобов’язань і податкового кредиту. Для окремих випадків такі обмеження містить п. 6 Порядку № 1246. Зокрема у цьому пункті прописано:

«Розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування».

Зауважимо: ідеться лише про розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015.

У листі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2016 р. № 9957/10/26-15-12-01-18 податківці також зазначають про обмеження в реєстрації, але тільки для розрахунків коригування на виправлення помилок у податкових накладних:

«Тобто ПКУ визначено, що розрахунок коригування складається як при виправленні помилки в податковій накладній, так і при зміні умов договору.

Разом з цим, ПКУ визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної — 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправленні помилок в податкових накладних (п. 50.1 ст. 50 та п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

При складанні розрахунку коригування до податкової накладної по причині зміни умов договору, строк давності, визначений статтею 102 ПКУ, не застосовується«.

Проте в ІПК від 10.11.2017 р. № 2589/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ визнала: питання щодо можливості реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, з дати складання яких минуло 1095 днів, поки що лишається невирішеним. Водночас податківці повідомляють, що стосовно цього було неодноразово направлено відповідне звернення до Мінфіну як до головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики (див. також лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.01.2018 р. № 33/ІПК/26-15-12-01-18).

Тоді як у свіжих листах податківці заперечують таку можливість, посилаючись на п. 6 Порядку № 1246, у котрому говориться, що реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (див. листи ДФСУ від 26.02.2018 р. № 783/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 29.03.2018 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК:

Тож відстояти своє право на реєстрацію розрахунку коригування до старої податкової накладної можна спробувати хіба що через суд (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 18.02.2016 р. № К/800/11558/13).

У категорії 101.15 системи «ЗІР» податківці переконують: у разі якщо зі спливом 1095 днів відбувається повернення покупцеві коштів, а постачальникові — товарів, про коригування податкових зобов’язань не може й мовитися. Натомість контролери пропонують покупцеві таке повернення товарів розглядати як операцію з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання. Своєю чергою, екс-постачальник (платник ПДВ) зможе показати податковий кредит. Звісно, якщо покупець, повертаючи товари, складе та зареєструє в ЄРПН податкову накладну.

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію

Штраф за несвоєчасну реєстрацію або нереєстрацію розрахунків коригування згідно з п.п. 120 прим.1.1 і 120 прим.1.2 ПКУ накладають на особу, відповідальну за таку реєстрацію. Тож «заробити» цей штраф може як постачальник, так і покупець. Уникнути «штрафного шлейфа» можна лише в разі несвоєчасної реєстрації нульових розрахунків коригування. Адже розмір штрафу визначають виходячи із суми ПДВ, що фігурує в такому розрахунку коригування.

До речі, якщо податкову накладну заблоковану, то й розрахунок коригування до неї зареєструвати не вийде. Така можливість з’явиться лише після розблокування податкової накладної, до якої його склали. Утім контролери не вбачають у цьому причину не застосовувати ці штрафи у випадку несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування до заблокованої податкової накладної (див.лист ДФСУ від 12.03.2018 р. № 955/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Джерело: Ліга-Закон

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

десять + 10 =

Пошук від Google

Наша розсилка

Лишь в конце работы мы обычно узнаём, с чего её нужно было начинать

Події

Останні пости на форумі

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: