Згідно частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.
Крім того, листом Міністерства праці та соціальної політики України «Про роз`яснення деяких питань законодавства» від 13.05.2010 № 140/13/116-10 зазначено, що ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств є обов`язковим.
Отже зміст вищенаведених норм свідчить, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи шляхом ведення табеля обліку робочого часу
Аналогічна позиція викладенау Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі 2040/7558/18.
