Ми вже писали про ведення військового обліку на піприємствах, але періодично виходять нові роз’яснення з цього приводу
Передбачає облік відомостей про них за місцем їхньої роботи і покладається на керівників підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов’язок).
Документи, на підставі яких на підприємствах ведеться персональний облік військовозобов’язаних та призовників
Згідно з п. 3.5 Iнструкції №660, це:
— для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
— для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.
З військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях знімаються військовозобов’язані та призовники, які згідно з ч. 5 та 6 ст. 37 Закону про військовий обов’язок зняті або виключені з військового обліку у військових комісаріатах. Це означає, що стосовно таких працівниках військовий облік уже не ведеться, а в їхніх особистих картках проставляється відмітка про зняття з військового обліку.
Листом від 07.02.2015 р. №322/2/964 Міністерство оборони нагадує, що роботодавець має заповнювати, вести та надавати до відповідних військових комісаріатів три списки військовозобов’язаних, а саме на:
У листі від 24.05.2016 р. №322/2/2836 Міноборони пояснює, що списки необхідно подавати на вимогу військових комісаріатів за їх запитами. Неподання на прохання військкомату таких списків може бути кваліфіковано як невиконання вимог абз. 14 ч. 1 ст. 21 Закону про мобілізаційну підготовку. Крім того, додатково пояснюється, що у разі, коли на підприємстві осіб для окремого списку немає, підприємство може повідомити військовий комісаріат про їх відсутність (повідомленням у довільній формі). Але водночас жодної обов’язковості такого повідомлення чинним законодавством не передбачено.
Нагадуємо, на період проходження військової служби за працівниками зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.
Адже жодного повідомлення про звільнення із військової служби роботодавець не отримує. Міністерство оборони у листі від 24.06.2016 р. №116/9/5/78-16 пояснює, що всю інформацію про конкретного військовослужбовця роботодавці можуть отримати, надіславши запит до військового комісаріату. Тобто, якщо є такі дані, то роботодавець сам має подбати про отримання інформації.
Генштаб стоїть на позиції: «Ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем роботи визначено на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності».
Однак, зауважує: «Згідно з пунктом 5 статті 34 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності – у тому числі на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб».
Звертаємо увагу на законодавство: в поточній редакції ст. 34 цього Закону не має окремого пункту чи просто згадування про роботодавців – підприємців та самозайнятих осіб. Наразі в чинній редакції мова йде лише про юросіб.
Висновок: ФОПи військовий облік вести не зобов’язані! Оскільки вони не зазначені в ч. 7 ст. 1 Закону №2232 і в п. 1 Порядку №921.
За власним бажанням ФОП може вести військовий облік, це не заборонено чинним законодавством. У такому випадку ФОП має дотримуватися норм та правил визначених у Порядку №921.
Генштаб однозначний: ні. Військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Це обов’язок роботодавців, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП).
Особи з якими укладено договори ЦПХ не є найманими працівниками, а п. 5 ст.3 4 Закону про військовий облік, а також у п. 15 Порядку №921 зазначається, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності ведеться персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, що в них працюють.
Генштаб зауважує: ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності.
Інформування військових комісаріатів (надання їм інформації, передбаченої законом) здійснюється теж за підписом керівника. Так, у ч. 5 ст. 14 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначається, що керівники підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щороку в строки, встановлені КМУ, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списки громадян України (до 01 грудня), які підлягають приписці до призовних дільниць за формою додатку 3 до Порядку №921.
Делегувати іншій особі право підпису в цих документах керівник не може.
Все, що передбачено її посадовою інструкцією.
Правила покладення обов’язків щодо ведення військового обліку в державних органах та у інших юросіб на певну посадову особу визначено п. 10–12 Порядку №921. Зокрема, саме в них визначається, скільки має бути таких посадових осіб і в яких випадках це має бути окрема посадова особа, а в яких припустиме виконання обов’язків з такого обліку за доплату.
Фактично це обов’язок отримання від працівників документів про їх військовий обов’язок при прийманні на роботу (обов’язкова наявність у особовій справі копії військового квитка для військовозобов’язаних та призовників)та складання на їх підставі особистих карток і зведення такої інформації (за потреби) в звітність, що подається до військових комісаріатів. Підписувати ж таку звітність, незалежно від її фактичного виконавця, має керівник юрособи, що її надає. Саме він відповідатиме за порушення такого обліку.
Детальніше ознайомитися із всіма нюансами можна у Листі Генштабу
В сучасному світі, де конкуренція постійно зростає, важливо мати надійних партнерів та якісні матеріали.…
Отримали рішення суду, проте боржник відмовляється виконувати його добровільно? Аби розпочати примусове виконання, потрібно звернутися…
Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих…
За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в березні 2024 р. порівняно з лютим 2024…
Вихід на закордонний ринок відкриває нові перспективи для бізнесу. Якщо ви досі продаєте свої товари…
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання із сплати єдиного внеску…