Головна » Бухгалтеру » Консультації » Як правильно встановити штрафні санкції в договорі?
Консультації

Як правильно встановити штрафні санкції в договорі?

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Кожен підприємець в своїй діяльності принаймні один раз мав справу зі складанням договорів. Як оформити договір, детально прописати відповідальність сторін, аби уникнути зайвого клопоту – інструкції та чекліст наприкінці статті.

ЧИМ КЕРУВАТИСЬ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує 2 Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Але у Верховній Раді України лежить законопроект про скасування Господарського кодексу України. Доля цього проекту закону лишається невизначеною, тому при складанні договору ми поки що враховуємо Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

ПЕНЯ, НЕУСТОЙКА, ШТРАФ — ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ В ПОНЯТТЯХ

Варто зазначити, що однією з причин, чому хочуть скасувати Господарський кодекс України є колізійність (суперечність) його норм з нормами Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, під штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) маються на увазі господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник комерційних відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. При цьому, в Господарському кодексі відсутні чіткі розмежування понять «неустойка», «штраф», «пеня».

Однак, Господарський кодекс України містить статтю 199, яка при встановленні відповідальності за порушення зобов’язань по договору, відсилає нас до Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є не тільки грошова сума, а й інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

 

Неустойка за ЦК України може виступати у вигляді штрафу і пені. Ст. 549 ЦК України дає визначення цих понять:

  • штраф – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання;
  • пеня – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, ГК України розмежовує поняття неустойки, штрафу і пені і вони є окремими видами відповідальності, в той час як ЦК України, каже, що штраф та пеня є різновидами неустойки.

Актуальна судова практика свідчить про перевагу положень Цивільного кодексу України над Господарським кодексом України, тому може застосовуватись неустойка у вигляді штрафу або пені.

Прикладом встановлення штрафу і пені може бутич. 2 ст. 231 ГК України, згідно  якої, якщо порушено господарське зобов’язання, у якому однією із сторін суб’єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення стосується державного контракту або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

  • за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
  • за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Читати по темі:  Діє порядок виплати компенсації мобілізованим: коротко про головне

Іншим практичним прикладом може бути таке формулювання:

«Відповідальність за порушення строків поставки товару встановлюється у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.»

ПЕНЯ ТА ПРИНЦИП СВОБОДИ ДОГОВОРУ

Статті 6 та 627 Цивільного кодексу України декларують, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 549 теж дає свободу вибору при встановленні суми пені, проте, на початку статті зазначили, що є окремий закон при встановленні відповідальності за порушення грошового зобов’язання – Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Відповідно до ст. 3 Закону, розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сьогоднішня судова практика свідчить, що все ж таки, свобода договору це чудово, проте сторонам, при встановленні пені в договорі, варто керуватись ст. 3 Закону.

ОДНОЧАСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕНІ І ШТРАФУ

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення. Наразі судова практика свідчить про допустимість одночасного застосування штрафу і пені, оскільки штраф і пеня є формами неустойки, а отже не є самостійними видами відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Тому, спробувати встановити штраф і пеню однозначно можна, але варто пам’ятати, що позиція Верховного Суду час від часу може змінюватись і важко вгадати, якою вона буде при виникненні спірних відносин.

ЗБІЛЬШЕННЯ ТА ЗМЕНШЕННЯ НЕУСТОЙКИ

Можливість збільшення або зменшення розміру штрафних санкцій також передбачена законодавством.

Наприклад, ст. 551 ЦК України зазначає: «Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.»

Читати по темі:  Облікова політика: огляд типових помилок

Згідно ст.219 ГК України, «Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов’язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності».

МОРАЛЬНА ШКОДА

Положення про відшкодування моральної шкоди за невиконання умов договору в більшості публічних проектах договорів відсутнє. Варто зазначити, що таке положення відсутнє і в тих проектах, які надсилають наші клієнти для аналізу.

Дарма, адже законодавство передбачає можливість встановити моральну шкоду за порушення зобов’язань в договорі.

Так, ст. 23 ЦК України перелічує, у чому саме полягає моральна шкода. Особа має право на відшкодування такої шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

ЗБИТКИ, СПРИЧИНЕНІ НЕВИКОНАННЯМ УМОВ ДОГОВОРУ

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

 

Ст. 225 ГК України, встановлює, що до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  2. додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
  3. неотриманий прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
  4. матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
  5. Згідно частини 2 ст. 624 ЦК України, договором може бути встановлено обов’язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНІ

У випадку, якщо ми говоримо про грошові зобов’язання, крім вищевказаних видів відповідальності ми можемо встановити 3% річних та інфляційні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Але тут існує одна особливість. Ми не можемо стягнути 3% річних за авансові платежі за товар чи послугу.

ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ЗЕД-ДОГОВОРАХ

В даному аспекті варто зазначити, що відповідальність в ЗЕД (Зовнішньоекономічна діяльність) Договорах встановлюється згідно обраного права, яким регулюється сам ЗЕД-Договір. Так, можна обрати право, яким будуть керуватись сторони при вирішенні спору – матеріальне право України, тоді, можна буде застосовувати всі вищезазначені штрафні санкції.

Читати по темі:  Зразок договору поставки (ТОВ - ТОВ)

Якщо ж це, наприклад, матеріальне право Англії, то тут варто пам’ятати і бути готовим лише до відшкодування збитків. Інші штрафні санкції можуть бути зазначені договором, проте, якщо справа дійде до Суду, Суд не задовільнить стягнення штрафних санкцій, а підтримає лише стягнення збитків по договору (виняток – лише пеня). Знову ж таки, розмір цих збитків має бути справедливим і стягується внаслідок винності сторони.

При застосуванні матеріального права Англії або будь-якої іншої країни є багато особливостей, тому перед тим як обрати це право для регулювання ЗЕД-Договору, варто порадитись зі спеціалістом в доцільності і умовах його застосування.

Тому, при складанні ЗЕД-Договорів, варто пам’ятати, що види відповідальності в ЗЕД-Договорах залежать лише від обраного Вами матеріального права, доцільність застосування якого буде залежати від багатьох обставин. Тому, складання ЗЕД-Договорів варто довірити спеціалістам, адже тільки вони знають, коли буде доцільно застосування тих чи інших норм матеріального права.

Така порада стосується не лише ЗЕД-Договорів, але й внутрішніх договорів між контрагентами України. Адже саме спеціаліст слідкує за тенденціями судової практики та змінами законодавства, і саме він може Вам допомогти в складанні договору та перевірці контрагента.

ШТРАФНІ САНКЦІЇ В ДОГОВОРІ – ЧЕК ЛІСТ

 

Підсумовуючи, ми встановили декілька важливих нюансів для Вас, а саме:

  • Відповідальністю за порушення умов договору можна встановлювати неустойку у формі штрафу та пені.
  • Якщо мова йде про забезпечення виконання грошового зобов’язання, пеня має бути не вищою за подвійною облікову  ставку   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, за порушення грошового зобов’язання можна встановити 3% річних та інфляційні втрати.
  • Законодавство дозволяє одночасно встановлювати пеню і штраф за порушення одного і того ж зобов’язання і це не буде суперечити ст. 61 Конституції України.
  • В договорі можна передбачити стягнення моральної шкоди за порушення зобов’язання по договору. Основною вимогою для цього має бути розмір та перелік порушень, за які сплачується моральна шкода.
  • В договорі можна передбачити стягнення збитків, проте для стягнення збитків потрібно довести наявність наступних елементів:
    • наявність протиправної поведінки,
    • факт понесення збитків,
    • причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,
    • вини.
  • Відповідальність сторін за порушення умов Зовнішньоекономічного договору буде залежати від законодавства країни, матеріальне право якої обрали сторони для регулювання ЗЕД-Договору.
  • Стягнення штрафних санкцій за договором можливо як в добровільному, так і в судовому порядку.
  • Формулювання «Штраф за кожен день прострочення» некоректне, але суди, розглядаючи зазначені в договорі штрафні санкції, все одно будуть виходити не з їх назви, а з суті зазначеної санкції. Тобто, в даному випадку «Штраф за кожен день прострочення» фактично є пенею.

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Наша розсилка

Події

березень, 2020

X