19.10.2019 р. у «Голосі України» №200 опубліковано закони №128 і №129. Обидва починають діяти через 6 місяців після опублікування, тобто з 19.04.2020 р. Але окремі їх норми наберуть чинності пізніше. Наведемо хронометраж найзнаковіших подій.
До чого готуватися підприємцям на єдиному податку
До 30 вересня 2020 року (включно) ФОПи на єдиному податку I групи, а також II — IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, зможуть не застосовувати РРО. Крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.
З 1 жовтня до 31 грудня 2020 року (включно) перелік ФОПів-«єдинників», які повинні застосовувати РРО, поряд із тими, що перевищили річний обсяг доходу в 1 млн грн, складатиметься з тих, що здійснюють (незалежно від суми річного доходу):
— реалізацію товарів (надання послуг) через Iнтернет;
— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону про РРО;
— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 1 січня 2021 року всі ФОПи на єдиному податку повинні застосовувати РРО. Щоправда, з цього правила теж будуть винятки:
— якщо підприємець належить до першої групи платників єдиного податку;
— якщо підприємець провадить розрахунки з покупцями тільки у безготівковій формі (приймання платежів картками вважається розрахунковою операцією з метою застосування Закону про РРО, тому під цей виняток не підпадає);
— якщо підприємець здійснює операції, зазначені у ст. 10 Закону про РРО, наведені у Переліку №1336. Нині у цьому Переліку ФОПи-«єдинники» згадуються (і формально це позбавляє необхідності застосовувати РРО, але потребує застосування розрахункових книжок та КОРО). Утім, не факт, що вони залишаться в цьому Переліку станом на 1 січня 2021 р.
I ще один неприємний момент — ведення товарного обліку тими ФОПами-«єдинниками», які застосовують РРО.
З 19 квітня 2020 року буде внесено зміни до ст. 20 Закону про РРО. Як і нині, відповідно до цієї статті до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що перебувають у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 10 н. м. д. г. (170,00 грн).
Як і нині, вона не поширюватиметься на фізосіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ.
Але до цього винятку внесли зміни. З 19.04.2020 р. згадана санкція застосовуватиметься і до тих ФОПів-«єдинників», які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
До чого готуватися решті продавців з 19 квітня 2020 року
До переліку видів власної продукції, які юрособам не можна продавати без РРО, додадуться ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Заборону продажу без РРО алкогольних напоїв у кіосках, основним товаром (понад 50% загального товарообігу) яких є періодичні видання, замінять на заборону продажу без РРО підакцизних товарів загалом. Перелік таких товарів наведено у п. 215.1 ПКУ. Тобто до заборонених товарів потраплять:
— алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Дозволятиметься не застосовувати РРО у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Поява програмного РРО з 19.04.2020 р.
I, нарешті, найголовніше: буде дозволено обирати, який вид РРО застосовувати — звичайний (або, як його ще називають, апаратний) чи програмний. На той час податківці вже повинні будуть мати і надавати продавцям певну безоплатну програму, яка дозволятиме перетворити на програмний РРО будь-який обраний гаджет: смартфон, планшет, ноутбук тощо.
Продавцям доведеться зареєструвати такий програмний РРО в ДПС (отримати його фіскальний номер) і провести його попереднє програмування. Тобто ввести у програму номенклатуру товарів, робіт, послуг, які будуть продаватися за його допомогою.
Зверніть увагу!
Вже з 19 квітня 2020 року Закон №128 вимагає зазначення у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
До підакцизних товарів належать:
— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
— пальне;
— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
— електрична енергія.
Отже, якщо розрахунок за ці товари буде здійснюватись готівкою або за допомогою платіжних карток, що вимагає застосування РРО, такий РРО вимагає використання режиму попереднього програмування найменування таких товарів та їх кодів за УКТ ЗЕД.
А ще продавцям, які застосовують програмні РРО, доведеться вивчати нову термінологію. «Електронний розрахунковий документ», «електронна контрольна стрічка», «електронний фіскальний звіт» — це далеко не весь перелік визначень, які з’являться в Законі про РРО завдяки внесеним змінам.
А також треба буде враховувати специфіку застосування програмних РРО.
1. Щодо відмови від (скасування) реєстрації КОРО. Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії розрахункові операції не провадяться до моменту належного підімкнення резервного РРО або увімкнення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО!
Тоді суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО і розрахункові книжки. Але такі суб’єкти господарювання не матимуть права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або тимчасової відсутності електроенергії.
Утім, ця зміна нова лише для Закону про РРО (вона вноситься до ст. 5 цього Закону). А на практиці відмовитись від застосування КОРО можна було ще з 01.10.2018 р. Для цього суб’єкт господарювання має право (і зараз):
1) не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
2) скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
2. Щодо несправностей програмного РРО. У разі виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій протягом дня, в якому виявлено несправність, суб’єкт господарювання має засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного реєстратора розрахункових операцій та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зверніть увагу!
Повідомити про несправність треба одразу трьох суб’єктів: податківців, розробників та ЦСО. Зробити це слід протягом дня виявлення несправності і в електронній формі. До речі, саму форму повідомлення ще має затвердити Мінфін.
Також зверніть увагу на ще один важливий нюанс! Якщо РРО у вас апаратний, то ви зможете або перейти на резервний РРО, або здійснювати торгівлю із застосуванням розрахункових книжок (на останнє дається не більше 7 робочих днів). А ось якщо РРО у вас програмний, то альтернативи немає — на період виходу з ладу програмного РРО розрахункові операції не проводяться до моменту усунення несправностей.
3. Якщо зв’язок із податковим сервером обірвався. У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв’язку слід повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тобто в такій ситуації теж треба буде повідомляти податківців, і теж за формою, яку щойно має створити Мінфін. Але, на відміну від попередньої ситуації, у цей період (оскільки програмний РРО все ж таки працює, дані про проведені розрахункові операції зберігає і після того, як зв’язок буде відновлено, передасть їх на податковий сервер) торгувати можна!
Та водночас пам’ятайте:
— у разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу треба зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі офлайн;
— кожен розрахунковий документ (як ми зазначали вище) повинен мати унікальний код, який електронним розрахунковим документам присвоюють податківці. Коли зв’язку із податківцями немає, продавець може використовувати коди розрахункових документів, заброньовані заздалегідь. Тому якщо таких кодів немає, торгувати офлайн заборонено. А якщо вони є, то для них теж встановлено певне обмеження.
Довідково
З 19.04.2020 р. на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу розрахункові операції провадять у режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, має затвердити Мінфін.
Які штрафи діятимуть у 2020 році
Одна з тих змін, які ми анонсували, ще аналізуючи проект Закону №128-IХ, — це було зростання рівня штрафів за порушення Закону про РРО. Це спричинило бурхливу реакцію з боку бізнесу і жваве обговорення законопроекту у ВРУ. На чому ж законотворці зупинилися?
Нагадаємо, що ці штрафи встановлено ст. 17 Закону про РРО. Зміни було внесено до п. 1, 3, 5 — 9 цієї статті. Для наочності наведемо їх у таблицях 1 і 2.
Таблиця 1
Як зміняться штрафи, наразі передбачені п. 3, 5 — 9 ст. 17 Закону про РРО
|
Пункт Закону
|
Вид порушення
|
Розмір штрафу
|
|
|
2019 рік
|
З 19.04.2020 р.
|
||
|
П. 3 ст. 17
|
невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання не зареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання з порушенням встановленого порядку книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну | 20 н. м. д. г. (340 грн) |
50 н. м. д. г. (850 грн) |
|
П. 5 ст. 17
|
контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці | 10 н. м. д. г. (170 грн) |
30 н. м. д. г. (510 грн) |
|
П. 6 ст. 17
|
проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості | 5 н. м. д. г. (85 грн) |
5 н. м. д. г. (85 грн), але 300 н. м. д. г. (5100 грн) у разі такого порушення щодо підакцизних товарів (нова редакція п. 7 ст. 17 Закону про РРО)! |
|
П. 7 ст. 17
|
порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті | 10 н. м. д. г. (170 грн) |
20 н. м. д. г. (340 грн), і ця норма вже міститься в новій редакції п. 8 ст. 17 Закону про РРО |
|
П. 8 ст. 17
|
застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника | 100 н. м. д. г. (1700 грн) |
300 н. м. д. г. (5100 грн), і ця норма вже міститься в новій редакції п. 9 ст. 17 Закону про РРО |
|
П. 9 ст. 17
|
неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку, в разі обов’язковості її подання | 10 н. м. д. г. (170 грн) |
30 н. м. д. г. (510 грн), і ця норма вже міститься в новому п. 10 ст. 17 Закону про РРО |
Таблиця 2
Як зміняться штрафи, наразі встановлені п. 1 ст. 17 Закону про РРО
|
Пункт Закону
|
Вид порушення
|
Розмір штрафу
|
|
|
2019 рік
|
З 01.10.2020 р.
|
||
|
П. 1 ст. 17 Закону про РРО
|
проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання | вчинене вперше — 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) |
вчинене вперше — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення — 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) |
Як бачимо, штрафи істотно побільшають, тож кожне порушення буде дорого коштувати суб’єкту господарювання.
Скасовується навіть найбільш «пільгова» норма, яка дозволяла сплатити 1 грн за торгівлю без РРО. З 1 жовтня 2020 р. ті, кого впіймають на такому порушенні, сплачуватимуть штраф у розмірі 100% від вартості проданого з порушенням товару (послуги).
Але для пункту 1 ст. 17 Закону про РРО застосування таких збільшених штрафів буде впроваджено з перехідним періодом. Тимчасово, тобто з 19 квітня 2020 року до 1 жовтня 2020 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
I не забуваймо, що, крім фінансових санкцій, передбачених Законом про РРО, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із ст. 26 цього Закону.
До того ж до вже звичних інструментів виявлення таких порушень податківці додадуть новий — скарги від покупців. Яким буде присвячено новий розділ IV-1 Закону про РРО, що запрацює з 1 жовтня 2020 р.
Скарги від покупців як підстава для перевірки
З 1 жовтня 2020 р. покупці отримають можливість скаржитися на продавців шляхом подання скарги в електронній формі за допомогою Електронного кабінету. Для цього вносяться відповідні зміни до ПКУ.
Алгоритм наслідків скарги матиме приблизно такий вигляд:
Тому щодо побоювань, що ДПС завалять анонімними чи безпідставними скаргами і в результаті податківці не виходитимуть з магазинів, бізнес можна заспокоїти. Скарга не буде анонімна, а компенсація отримуватиметься покупцем, лише якщо він додав до неї докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги). До того ж, перш ніж до продавця прийде перевірка, він матиме можливість уникнути її, якщо надасть докази того, що Закону про РРО не порушував.
