ДФСУ у листі від 21.02.2017 р. №3566/6/99-9-13-02-03-15 нагадує, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Відповідно до ст. 14 Закону про оплату праці договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.
Тож все одно виходить, що працівникам зарплата не може нараховуватися за повністю відпрацьований місяць нижче рівня 3200 грн.
Наприкінці податківці все ж зауважують, що питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Мінсоцполітики.
