Головна » Бухгалтеру » Податковий облік » Зміни у 2018 р.: податок на прибуток
Податковий облік

Зміни у 2018 р.: податок на прибуток

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Нещодавно набрали чинності зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 – VI (далі – ПК України), внесені наприкінці 2017 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245 – VІІІ.

 

Строк подання річної декларації з податку на прибуток

З 1 січня поточного року всім без винятку платникам податку на прибуток надано право подавати декларацію з податку на прибуток протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Раніше таке право мали тільки платники з річним податковим періодом. У квартальників було лише 40 днів.

Оскільки ця зміна поширюється на всі події, що відбуваються після 01.01.2018 р., то ми переконані, що всі платники (крім виробників сільськогосподарської продукції, які відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПК України, обрали річний податковий (звітний) період, що починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року) повинні подати декларацію з податку на прибуток за 2017 рік не пізніше 1 березня 2018 року.

Виплата дивідендів єдинником: прибутковий аванс і є, і немає?

Яким би дивним не здавалось співвідношення «платник єдиного податку та аванс з податку на прибуток», єдинники сплачували його за вимогою норм пункту 57.11 статті 57 ПК України.

Напевне, більшість із тих, хто прочитав його оновлену редакцію, неабияк здивувався. Адже зі змісту абзацу сьомого підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 ПК України випливає, що з початку нового року єдинники можуть виплачувати дивіденди, не озираючись на авансовий внесок з податку на прибуток, оскільки ніби не мають такого обов’язку.

Проте останній абзац того ж підпункту однозначно говорить про інше: «Якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку».

Чи не забив законодавець гол у власні ворота?

Тому чи працює звільнення єдинників від сплати дивідендного податку на прибуток, чи його немає, поки залишається загадкою.

З високою долею ймовірності можна прогнозувати, що фіскали його не побачать. Або ж бачитимуть його не за статистичною вибіркою.

Визначення безнадійної дебіторської заборгованості та роялті

Визначення безнадійної дебіторської заборгованості з підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазнало змін. А саме: для цілей оподаткування більше не вважається безнадійною будь-яка заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором.

Для оподаткування податком на прибуток це означає, що на суму прощеної у звітному (податковому) періоді дебіторської заборгованості фізичних осіб підприємство – платник податку на прибуток не зможе на відповідну суму зменшити бухгалтерський фінансовий результат.

Роялті. Зміни стосуються не визнання певних платежів роялті, а, навпаки, їх невизнання такими. За оновленим підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України розширено перелік платежів, які не вважаються роялті. Це платежі, отримані:

  • за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

  • за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Коригування фінансового результату

Зрозуміло, що питання різниць здебільшого цікаві тим платникам податку на прибуток, які зобов’язані їх застосовувати при розрахунку об’єкта оподаткування.

Новими різницями, на які платники податку на прибуток мають збільшувати бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування, розраховуючи об’єкт оподаткування податком на прибуток, є:

  • сума 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 ПК України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України);

  • сума повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПК України не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (підпункт 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України);

  • сума витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» від 23.03.2017 р. № 1977 – VIII (далі – Закон про підтримку кінематографії), але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.13 пункту 140.5 статті 140 ПК України);

  • сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 ПК України).

«Старі» коригувальні різниці: уточнені та змінені.

1. Резерви банків і небанківських фінансових установ. Одразу зауважимо, що зміни, внесені до норм пункту 139.3 статті 139 ПК України, не стосуються страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів.

Відповідно до вказаної норми банки та небанківські фінансові установи з 01.01.2018 р. для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств повинні збільшувати бухгалтерський фінансовий результат (підпункт 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПК України):

  • на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (визначення безнадійної заборгованості);

  • на суму використання резерву у зв’язку з припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує 3 роки. При цьому сума використання резерву у зв’язку з припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб (не визначених у попередньому реченні) не змінює фінансовий результат до оподаткування.

У свою чергу зменшувати бухгалтерський фінрезультат потрібно (підпункт 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПК України):

  • на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (ознак безнадійної заборгованості);

  • на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (ознак безнадійної заборгованості).

Крім того, нормами підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачені «перехідні» коригування бухоблікового фінрезультату:

  • зменшення (збільшення) – на позитивну (від’ємну) різницю (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року. Норма цього пункту застосовується до фінансового результату до оподаткування звітного (податкового) періоду, у якому коригування резервів за активами (у тому числі групами активів) відображено у бухгалтерському обліку (пункт 49);

  • зменшення – на накопичену станом на кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку зі знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень ПК України, у тому числі відповідно до пункту 21 його підрозділу 4 розділу ХХ. До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 1 січня 2018 року. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом відображається платником податку рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 років (пункт 50).

2. Доходи від участі в капіталі та доходи від дивідендів. До нинішнього року за підпунктом 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 ПК України платник податку на прибуток, нарахувавши дохід від участі в капіталі іншого платника податку на прибуток та/або платника єдиного податку четвертої групи, при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток повинен був зменшити бухобліковий фінансовий результат на суму таких нарахованих доходів від участі в капіталі.

За бортом були доходи від участі в капіталі платників єдиного податку третьої групи, з них інвестор сплачував податок на прибуток.

З 1 січня  2018 року  згідно з оновленим підпунктом 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 ПК України не оподатковуються абсолютно всі доходи від участі в капіталі не залежно від системи оподаткування, яку застосовує  підприємство – об’єкт інвестицій. На відповідну суму зменшується фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток.

Доходи платника, нараховані у вигляді дивідендів від платників єдиного податку, оподатковуватимуться. Адже з підпункту 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 ПК України, який передбачає зменшення фінансового результату на суми нарахованих доходів у вигляді дивідендів, виключено такі доходи, отримані від платників єдиного податку.

Зважаючи на останній абзац підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 ПК України, який залишив за єдинниками обов’язок зі сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, можна припустити, що до внесення до нього адекватних змін дивіденди від єдинника будуть оподатковувати двічі: і їх платник, і їх отримувач. Або ж єдинники не розподілятимуть прибуток взагалі.

3. Контрольовані операції. На підставі підпунктів 140.5.1 та 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 ПК України платники податку на прибуток зобов’язані збільшувати фінансовий результат до оподаткування:

  • на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках визначених статтею 39 ПК України;

  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПК України.

Наразі обидва підпункти містять уточнення договірної (контрактної), якою для коригування визнається вартість, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. Тобто це не вартість, зазначена в договорі (контракті) з нерезидентом, а вартість, за якою реалізація або придбання товарів (робіт, послуг) відображена в бухгалтерському обліку.

Зміна є цілком логічною, оскільки саме бухоблікова величина впливає на ключовий показник – фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток.

4. Роялті суб’єктів кіноіндустрії. За правилом підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, що коригує бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування, треба, зокрема, збільшити його на суму роялті у повному обсязі, що нараховані на користь:

  • нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам (підпункт 2 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України);

  • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України (підпункт 2 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України).

В оновленому підпункті 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України передбачено винятки. При розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток з 01.01.2018 р. суб’єктам кіноіндустрії не потрібно застосовувати збільшувальну різницю у разі виплати роялті нерезидентам:

  • за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів). За пунктом 103.3 статті 103 та підпункту 2 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України для податкових цілей такі нерезиденти прирівняні до бенефіціарних (фактичних) отримувачів (власників) таких роялті;

  • за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта.

5. Витрати на допомогу неприбутковим організаціям, як і раніше, збільшують фінансовий результат надавача – платника податку на прибуток в сумі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України). Ця норма не застосовувалась до внесків на користь неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

З 2018 року до виключень належать ще й суми коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, «безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 пункту 140.5 статті 140 ПК України».

Чесно кажучи, складається враження, що у підпункті 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України законотворець помилився з посиланням на підпункт 140.5.13, оскільки й ньому йдеться про коригування суми витрат суб’єктів кінематографії за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону про підтримку кінематографії. І тут навряд чи є щось спільне з між неприбутковою організацією та об’єктом оподаткування податком на прибуток, при розрахунку якого має бути застосовано коригування з підпункту 140.5.13 пункту 140.5 статті 140 ПК України.

Більш логічним для цього випадку виглядає підпункт 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 ПК України, передбачений для коригування фінансового результату на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Адже, по – перше, саме вони можуть бути належними неприбутковими організаціями. І, по – друге, для витрат на допомогу таким організаціям передбачена окрема спеціальна величина коригування, яка відрізняється від встановленої підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України.

Тож скоріше за все підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України чекають законодавчі правки.

6. «Перехідні» різниці колишнього єдинника. За підпунктом 140.5.12 пункту 140.5 статті 140 ПК України колишній єдинник повинен був збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

З 1 січня поточного року дане правило не повинні застосовувати платники, які перейшли з єдиного податку четвертої групи, що є цілком логічним, оскільки вони сплачували єдиний податок не з доходу, а з площі сільськогосподарських угідь.

Процентні доходи нерезидентів

Наприкінці 2016 року пунктом 46 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України було звільнено від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 р., якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі.

При цьому мали виконуватись такі дві умови:

1) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

2) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

З початку 2018 року другу умову скасовано (виключення із пункту 46 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України), чим зазначені вище процентні доходи нерезидентів не оподатковуватимуться, навіть якщо такий нерезидент або уповноважена ним особа мають так званий низькоподатковий статус.

Оподаткування постійних представництв нерезидентів

Викладений у новій редакції підпункт 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 ПК України майже не відрізняється від свого попередника.

Як і дотепер, прибутки нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПК України.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПК України.

Але, як бачимо,  на відміну від попередньої редакції, тепер операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні повинні розглядатися через призму трансфертного ціноутворення.

Окрім цього, до пункту 39.2 статті 39 ПК України внесено критерії визнання господарських операцій між нерезидентами та їхніми постійними представництвами контрольованими.

Податок на репатріацію: і єдинники теж платять

На нашу думку, податок на доходи нерезидентів у порядку, встановленому нормами пункту 141.4 статті 141 ПК України, платники єдиного податку мали сплачувати і дотепер. Адже за змістом – це податок з доходу нерезидента (пункт 141.4 статті 141 ПК України). А платник єдиного податку, виплачуючи той чи інший дохід нерезидента (із переліку підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України), мав обов’язок сплачувати податок на репатріацію як податковий агент за статтею 18 ПК України.

Одночасно у підпункті 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України йшлось про обов’язок будь-якого резидента (не залежно від обраної ним системи оподаткування), на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності на території України, утримувати та перераховувати до бюджету податок з того чи іншого виду доходу нерезидента.

Разом з тим цілком мали право на життя й аргументи проти такого підходу, головними з яких були:

  • відсутність у ПК України прямої норми, яка б зобов’язувала єдинника сплачувати податок на доходи нерезидента, як ідеться у пункті 18.1 статті 18 ПК України;

  • звільнення єдинника від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток (пункт 297.1 статті 297 ПК України) і всього, що з ним пов’язано.

Вочевидь, аби остаточно розставити крапки над «і», у статті 297 ПК України з’явився пункт 297.5, яким прямо передбачено: «Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III цього Кодексу».

Тож платять всі!

Коли релігійні організації можуть бути неприбутковими?

Довкола них довгий час тривав неабиякий ґвалт на предмет скасування необхідності приводити у відповідність до вимог пункту 133.4 статті 133 ПК України їхні установчі документи. Аргументами були: довготривалість, платність і недоцільність процесу перереєстрації кожної релігійної громади, а також передбачене статтею 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 р. № 987 – ХІІ (далі – Закон про релігійні організації) неоподаткування фінансових та майнових пожертвувань та інших доходів релігійних організацій.

І, власне, законодавець відчинив двері тим, хто стукав, та скасував для релігійних організацій обов’язок вносити зміни до установчих документів, за якими останні:

  • містили б заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

  • передбачали б передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

З 1 січня 2018 року для набуття статусу неприбуткових релігійним організаціям достатньо бути утвореним та зареєстрованим у порядку, визначеному Законом про релігійні організації.

Разом з тим доходи (прибутки) релігійної організації можуть використовуватись виключно:

  • для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами;

  • для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої Законом про релігійні організації, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Пільги з податку на прибуток

Літакобудування. На 7 років (до 01.01.2025 р.) продовжено звільнення від оподаткування прибуток суб’єктів літакобудування (пункт 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України). При цьому раніше пільгу мали лише  ті суб’єкти літакобудування, які здійснювати розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Тепер же пільга надана абсолютно всім суб’єктам літакобудування, визначеним статтею 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660–ІІІ.

 При цьому така пільга застосовується суб’єктами літакобудування, у яких не було права на неї раніше, і  до податкових періодів,  починаючи з 01.01.17 р.

Як зазвичай, звільнені у результаті пільги кошти суб’єкти літакобудування мають використовувати на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України

Суми вивільнених коштів визнають як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до ПК України.

Господарська діяльність з використанням газу (метану) вугільних родовищ. Згідно з новим пунктом 16 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України тимчасово, до 01.01.2020 р., звільнено від оподаткування прибуток підприємств у розмірі доходу підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідної сировини газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряної суміші із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21.05.2009 р. № 1392 – VI.

Ця пільга практично реалізується шляхом зменшення фінансового результату підприємств, що використовують газ (метан) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, на суму доходу, отриманого від операцій з газом (метаном) вугільних родовищ (реалізація, переробка, спалювання) та/або похідною сировиною газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряною сумішшю із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання.

Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, мають бути спрямовані платником податку на переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з видобуванням, дегазацією та використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), до закінчення наступного податкового року.

У разі відсутності цільового використання вивільнених від оподаткування коштів до закінчення наступного податкового року, платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого від реалізації газу (метану) вугільних родовищ, на який раніше було зменшено фінансовий результат до оподаткування, за результатами податкового року, що настає за податковим періодом застосування пільги.

Зменшення податку до сплати

За нововведеним пунктом 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України податок на прибуток до сплати до державного бюджету за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що згідно з УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях:

  • 8602 10 00 00 – локомотиви дизель-електричні;

  •  8704 10 10 10 – моторні транспортні засоби для перевезення вантажів з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням вантажопідйомністю понад 75 т.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Поділіться з друзями - підтримайте проект

Додати коментар

Клікніть, щоб прокоментувати

14 + одиннадцать =

Пошук від Google

Наша розсилка

Когда мне не хватало денег – я садился думать, а не бежал зарабатывать. Идея – самый дорогой товар на свете

— Стив Джобс

Події

Останні пости на форумі

Ми в Instagram

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: