Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженностей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків» ПКУ, внесено наступні зміни:
– щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, заходи вживаються не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ) (у попередній редакції – 60 календарних днів);
– платник податків має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладання договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна, у порядку, передбаченому п. 12 ст. 95 ПКУ. (Попередня редакція передбачала здійснення оцінки протягом двох місяців).
Крім того, Законом 466-ІХ доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:
– отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
Також пункт 94.2 статті 94 ПКУ доповнено підпунктом 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Внесено зміни до підпунктів 101.2.3 та 101.2.5 та доповнено новим підпунктом 101.2.6 пункт 101.2 статті 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:
– податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (підпункт 101.2.3);
– податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);
– податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).
Змінами також передбачено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ.
