Головна » Для завантаження » Нормативка » Нормативна база бухгалтера » ЛИСТ ДФС від 19.06.2015 р. № 22173/7/99-99-21-02-17
Нормативна база бухгалтера

ЛИСТ ДФС від 19.06.2015 р. № 22173/7/99-99-21-02-17

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.06.2015 р. № 22173/7/99-99-21-02-17

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України з метою однакового трактування та правильного застосування норм законодавства щодо порядку виробництва та обігу пива надає для використання у роботі таку інформацію.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв починає діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим – шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71).

Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 ЗО 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Для ліцензування діяльності, передбаченої Законом № 481, використовуються бланки ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493, визначено перелік інформації, яка зазначається у ліцензії, зокрема, на лицьовому боці бланка ліцензії зазначається вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію.

З метою забезпечення належного контролю за обігом алкогольних напоїв, недопущення реалізації фальсифікованої продукції та враховуючи зміни, внесені до Закону №481, які набирають чинності з 01.07.2015, щодо пива, реалізація якого дозволена у місцях торгівлі без обмеження торгівельної площі, пропонується на лицьовій стороні бланка ліцензії зазначати додатково вид алкогольної продукції у дужках – слово «пиво».

У разі встановлення факту торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання, які отримали такі ліцензії, несуть відповідальність згідно зі ст. 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень за порушення вимог статті 15-3 цього Закону, якою встановлена заборона продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі.

Визначення терміна «місце торгівлі» наведено у статті 1 Закону № 481 відповідно до якої місце реалізації алкогольних напоїв повинно бути торговельною площею не менше 20 метрів квадратних.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі(без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закону № 481).

Законом №71 внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 ст. 296 Кодексу не застосовують реєстратори розрахункових операцій платники єдиного податку першої групи, а також платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні ними діяльності на ринках або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів(крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Також повідомляємо, що відповідно до пункту 226.6 статті 226 Кодексу га частини п’ятої Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Враховуючи наведене, для маркування пива міцністю понад 8,5 відсотків об’ємних одиниць застосовуються акцизні марки АВ ВП та АІ ВП; залишки пива за кодами товарної позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД, які вироблені до 01 липня 2015 року, не підлягають маркуванню та можуть перебувати у вільному обігу до повної їх реалізації з урахуванням терміну придатності.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної Декларації (стаття 222 Кодексу).

Голова

Р.М.Насіров

 


Поділіться з друзями - підтримайте проект